Ухвала суду № 66425260, 12.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 травня 2017 року Справа №804/2836/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, винесення окремої ухвали , -

встановив:

10.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, винесення окремої ухвали.

У позовній заяві ОСОБА_1 також клопотав про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є малозабезпеченою особою, оскільки отримує місячну пенсію в розмірі 1 191, 64 грн., що підтверджується висновком, викладеним в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 року у справі №804/2049/17, яка набрала законної сили.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Як вбачається із доданих до позову документів, позивачем не надано доказів, які б свідчили про його майновий стан, який позбавляє можливості сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви, а лише зазначення позивачем про те, що він є малозабезпеченою особою, не може бути обґрунтованою правовою підставою для звільнення його від сплати судового збору у розумінні ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, вирішуючи питання щодо можливості звільнення від сплати судового збору за цією позовною заявою, судом враховані і правові позиції, викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-УІ «Про судовий збір», а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. №2 у яких зазначено, що при вирішення питання можливості звільнення від сплати судового збору адміністративний суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Позивачем не надано до позовної заяви належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють його звільнення від сплати судового збору та того факту, що його майновий стан не змінився з моменту винесення ухвали Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 27.03.2017 року, яка набрала законної сили та в тексті якої його визнано малозабезпеченою особою.

Оскільки майновий стан особи є непостійним показником і може бути зміненим в залежності від прибутку особи, суд виходить з того, що належним доказом майнового стану особи є, серед іншого, довідка про доходи, надана фіскальним органом, інформація щодо осіб, що знаходяться на утриманні заявника тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим, а тому відсутні підстави для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 106, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, винесення окремої ухвали - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець