Постанова № 66425178, 21.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 р. Справа № 804/8684/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі - Музиці Я.І. за участю: позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Афанасьєва Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУ Юстиції у Дніпропетровській області, відповідач) в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.11.2016 року № 2484-в/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та доручень керівника, прийнятих у межах повноважень, відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 та пунктів 2, З частини першої статті 67 Закону України «Про державну службу» у вигляді зауваження начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що винесений наказ суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права позивача, за таких обставин просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, в поданих раніше письмових запереченнях зазначила, що рішення Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження від 18.11.2016 № 2784-в/с є цілком виправданим, бо виносячи вказане рішення Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області були дотримані всі вимоги Закону України «Про державну службу», а також не порушено принцип пропорційності та співрозмірності, суть якого полягає у дотриманні необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілям, на досягнення яких спрямовано це рішення, за таких обставин просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Наказом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.11.2016 року № 2484-в/с було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та доручень керівника, прийнятих у межах повноважень, відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 та пунктів 2, З частини першої статті 67 Закону України «Про державну службу» у вигляді зауваження начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби - міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

Позивач вважає, що вказане рішення винесене протиправно та підлягає скасуванню.

Правомірність та обґрунтованість рішення від 18.11.2016 року № 2484-в/с є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження можливо за умов визначених п. 6 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» з підстав недотримання правил внутрішнього розпорядку.

Водночас, з оскаржуваного наказу вбачається, що позивачем, було порушено п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (на скільки я зрозумів з тексту наказу). Невідповідність застосування норм матеріального права і саме обґрунтування застосування санкції дисциплінарного проступку у вигляді зауваження до ОСОБА_1 є алогічним, і безапеляційною підставою для скасування такого незаконного акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.

Правовий аналіз наказу № 2484-в/с від 18.11.2016 року вказує на те, що в основу правової позиції щодо можливих обставин порушення мною вимог Закону України «Про державну службу» є вказівка Генеральної прокуратури України від 19.08.2016 року № 16/2-490 вих.№16 про усунення порушень вимог кримінально-виконавчого законодавства. Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні кримінального покарання у виді конфіскації майна у відділі та цільової перевірки Управління ДВС ГТУ юстиції в Дніпропетровській області від 09.09.2016 року.

Так, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.11.2015 року № 2367/6 «Про проведення цільової перевірки діяльності органів державної виконавчої служби Дніпропетровської області» 27.11.2015 року у Ленінському відділі державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області була проведена перевірка стану виконання рішень про конфіскацію майна (коштів). Згідно з висновками зазначеної перевірки було встановлено, що при здійсненні примусового виконання виконавчих документів, в тому числі, документів про конфіскацію майна засуджених, було дотримано вимоги законодавства, які регулюють дані правовідносини, а саме: Закон України «Про виконавче провадження», інші закони та нормативно-правові акти, прийняті відповідно до цього Закону, державними виконавцями відділу та їх посадовими особами. Зазначена перевірка відображалася ОСОБА_1 у поясненнях, які містяться в матеріалах дисциплінарного провадження, проте вказаний факт не був відображений в мотивувальній частині оскаржуваного наказу.

Відповідно до Порядку проведення перевірок Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підпорядкованих органів державної виконавчої служби та відділу примусового виконання рішень затвердженим наказом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.02.2016 № 79/7: за наслідками проведення цільової перевірки Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.09.2016 з питання своєчасного проведення виконавчих дій по виконанню виконавчих документів про конфіскацію майна (коштів), комісія визнала стан організації роботи відділу як такий, що потребує покращення, та фактично надала позитивну оцінку організації роботи відділу.

Частиною 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

В даному випадку перевірка Міністерством юстиції України була проведена 27.11.2015, а вказівка ГПУ та цільова перевірка ГТУ юстиції у Дніпропетровській області у серпні та вересні 2016 року відповідно.

Таким чином, факт відсутності порушення на момент проведення перевірок ГПУ та ГТУ юстиції у Дніпропетровській області вже був встановлений згідно до вимог чинного законодавства, такий акт індивідуальної дії набрав законної сили та є чинним на момент розгляду справи.

Суд не погоджується з посиланням відповідача в оскаржуваному наказі на те, що перевірка ГПУ та ГТУ юстиції у Дніпропетровській області є невиправданим та необґрунтованим, враховуючи те, що такі правові документи виникли вже після висновків, викладених за результатами перевірки Міністерства юстиції України.

Разом із цим, згідно до правової позиції Верховного Суду України від 19 квітня 2016 року у справі № 807/2002/14 вказівка (подання) органів прокуратури про усунення порушень не є тією достатньою підставою, яка встановлює протиправне діяння і є наслідком для притягнення до відповідальності державного виконавця та інших суб'єктів владних повноважень до яких було винесено такий акт прокурорського реагування.

Більш того, ч. З ст. 71 Закону України «Про державну службу» визначає, що подання дисциплінарної комісії має виключно рекомендаційний характер та не може вважатися встановленою обставиною притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Викладені обставини у наказі № 2484-в/с від 18.11.2016 року з посиланням на вищевказану вказівку ГПУ та цільову перевірку ГТУ юстиції у Дніпропетровській області щодо порушення порушень державним виконавцем вимог ст. 48 КВК України та Закону України «Про виконавче провадження» є нікчемним.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, виключно яким регулюються питання примусового виконання рішень судів та інших органів, яким законом надане таке право (ст. 1 цього Закону). При примусовому виконанні виконавчих документів державний виконавець та інша посадова особа державної виконавчої служби керується виключно цим Законом, а не положеннями КВК України.

Так, правова природа актів індивідуальної дії вказівки ГПУ та перевірки ГТУЮ не мають ніякої юридичної сили та не можуть бути оскаржені окремо від наказу про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки вони не породжують ніяких правових наслідків для сторін та не є обов'язковим елементом, який встановлює вину особи та фіксує факт вчинення дисциплінарного проступку. Безпосередньо рішення приймає посадова особа (керівник), яка має відповідні повноваження на підставі всіх існуючих документально підтверджених доказів, обставин та пояснень, і таке рішення не може ґрунтуватися виключно на безальтернативній позиції актів індивідуальної дії ГПУ та ГТУ юстиції ,у Дніпропетровській області, тим більше, суперечити іншим обставинам у справі.

Викладена позиція повною мірою відповідає позиції Верховного Суду України з подібних за змістом та правовою природою виниклих правовідносин.

Таким чином, оскаржуваний наказ обґрунтовується тим, що будучи посадовою особою, суб'єктом владних повноважень, позивач, як начальник Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не здійснював належного контролю за підпорядкованими йому працівниками та дорученнями керівника вищого рівня, але не містить чіткої норми закону, яку порушив ОСОБА_1 та не містить чіткої аргументованої правової позиції з приводу невиконання позивачем саме якого розпорядження (наказу) та його конкретного змісту, що призвело до порушення проти позивача дисциплінарного провадження та накладення стягнення.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваного наказу до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов'язків та доручень керівника, прийнятих в межах повноважень відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 та п.п. 2, 3 ч.1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» у вигляді зауваження начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно ч.2 ст. 66 ЗУ «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.2 ст. 65 цього Закону, а саме недотримання правил внутрішнього службового розпорядку суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. Відповідно до ч.3 ст.66 ЗУ «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п.4, 5 (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) та 12 ч.2 ст. 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже, застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов'язків та доручень керівника, прийнятих в межах повноважень відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 та п.п. 2, 3 ч.1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» є неправомірним та з порушенням вимог ЗУ «Про державну службу», оскільки до позивача відповідно до зазначених вимог ЗУ «Про державну службу» повинно було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а не зауваження.

Також суд зазначає, що оскаржуваний наказ не містить чіткого посилання з приводу невиконання позивачем саме якого розпорядження (наказу) та його конкретного змісту та яких саме доручень керівника, що призвело до порушення проти позивача дисциплінарного провадження та накладення стягнення.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності з п.п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд вважає, за можливе визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.11.2016 року № 2484-в/с з викладених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 158 - 163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.11.2016 року № 2484-в/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та доручень керівника, прийнятих у межах повноважень, відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 та пунктів 2, 3 частини першої статті 67 Закону України «Про державну службу» у вигляді зауваження начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 27 березня 2017 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко