Ухвала суду № 66423875, 20.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/164/17 Слідчий суддя Галаган О.В.

Категорія ч. 3 ст. 187 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів Кабанової В.В., Іванова Д.Л.

з участю: секретаря Піроженко Д.В.

прокурора Бондаренка А.С.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою,в кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017120020001753та стосовно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Лінія 10АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 07.11.2002 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 11.12.2013 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі, звільнений на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 25.06.2015 року умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 1 місяць та 29 днів.

- 18.07.2016 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України;

продовжено строк тримання під вартою на 30 днів, а саме до 19 год. 00 хв. 13.05.2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

12 квітня 2017 року слідчийСВ Кропивницького відділу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4звернулась до суду із клопотанням у даному кримінальному провадженні про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3, яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ Кропивницького відділу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120020001753, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2017 року клопотання задоволено підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою на 30 днів, а саме до 19 год. 00 хв. 13.05.2017 року.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що досудовим слідством ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України за таких обставин:

11.02.2017 року у ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7В виник умисел здійснити напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоровя особи. Реалізуючи свій злочинний умисел, розподіливши ролі між собою, ОСОБА_3, ОСОБА_7В та ОСОБА_6 прибули до місця проживання ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_2. Скориставшись тим, що потерпілий відчинив двері своєї квартири, проникли до неї та нанесли молотком удар в область лівого плеча потерпілого. В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 ОСОБА_7В та ОСОБА_6 почали вимагати в потерпілого гроші, отримавши відмову, продовжили наносити тілесні ушкодження ОСОБА_8 металевою битою, яку знайшли в квартирі останнього.

В подальшому, ОСОБА_3, ОСОБА_7В та ОСОБА_6, подолавши волю потерпілого, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою власної наживи викрали належні потерпілому речі, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 23200 грн.

Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_3 підтверджується протоколом огляду місця події від 12.02.2017 року, протоколом додаткового допиту потерпілого від 13.02.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9, протоколом допиту підозрюваного від 15.02.2017 року іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчинені якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 відноситься до категорії особливо тяжких, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Також визнається доведеним наявність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя вказав, що матеріали клопотання містять достатні дані про наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні і неможливість завершити досудове розслідування з обєктивних причин до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваного. Вважає, що є достатні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування, який закінчується 13.04.2017 року.

З огляду на суворість можливого покарання ОСОБА_3 визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та здійснення тиску на свідків у разі застосування більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому врахував доводи прокурора, щоОСОБА_3 схильний до вчинення злочинів, підозрюється у вчиненні злочину маючи не зняту та не погашену судимість, підозрюваний не бажає співпрацювати із слідством, перешкоджає встановленню істинні у справі, ризики наведені слідчим суддею в ухвалі від 15.02.2017 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не зникли. Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вказує, що відсутні передумови для застосування підозрюваному тримання під вартою з правом внесення застави. Відтак, посилання сторони захисту на порушення КПК України при врученні підозрюваному клопотання, неповнота його змісту не є підставою для відмови у вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити його запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ризики наведені прокурором нічим об'єктивно не підтверджуються. Його підзахисний характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, та має міцні соціальні зв'язки.

Вислухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_3 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Також, слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Крім того, суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування

Під час апеляційного розгляду сторона захисту не оспорювала обґрунтованість підозри вказувала на необхідність обрання більш м'якого запобіжного заходу.

При цьому, колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді, що заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились,завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе у звязку з необхідністю проведення рядуслідчих (розшукових) дій.

На даний час наявні достатні підстави вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 існують ризики, передбачені ст.177 КПК Україниа інші, більш м'які запобіжні заходи (домашній арешт/особисте зобов'язання), на думку колегії суддів не забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Посилання захисника про порушення процедури повідомлення про підозру то воно не знайшло свого підтвердження, оскільки підозрюваний відмовився отримувати вказане повідомлення про підозру, а тому колегія суддів не вважає, що даний факт є порушенням вимог ст. 278 КПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість висновків слідчого судді з приводу того, що підозрюваний не має на меті переховуватися від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини по справі, то вони спростовуються вищевикладеним та не можуть слугувати підставами для звільнення його з-під варти та обрання іншого запобіжного заходу.

Колегія суддів враховує, що підозрюваний не працює, офіційного та постійного джерела доходу не має, не одружений, утриманців не має, а отже відсутні стійкі соціальні звязки, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, в тому числі і за вчинення аналогічного злочину розбою. Вчинив кримінальне правопорушення під час розгляду судом кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України, а тому в разі обрання більш мякого запобіжного заходу може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

На думку колегії суддів - необхідність в раніше обраному відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжному заході тримання під вартою не відпала.

На даний час наявні достатні підстави вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 існують ризики, передбачені ст.177 КПК України а інші, більш м'які запобіжні заходи (домашній арешт/особисте зобов'язання), на думку колегії суддів не забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

В судовому засіданні апеляційного підозрюваний ОСОБА_3 зазначив про застосування до нього співробітниками Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській областізаходів психічного та фізичного впливу під час вручення клопотання про продовження строку тримання під вартою . Колегія суддів вважає необхідним, на підставі ч. 6 ст. 206 КПК України, доручити керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області провести перевірку фактів викладених в заяві підозрюваного.

Враховуючи вищезазначене доводи викладені захисником в апеляції, як підстави на його думку для зміни його підзахисному міри запобіжного заходу, спростовуються матеріалами справи, які свідчать про обґрунтованість висновків слідчого судді щодо необхідності продовження підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу саме тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2017 року, якою підозрюваному ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою на 30 днів, тобто до 19 год. 00 хв. 13.05.2017 року, залишити без змін.

На підставі ст. 206 КПК України доручити керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області :

1) невідкладно забезпечити проведення судово-медичного обстеження підозрюваногоОСОБА_3

2) провести перевірку фактів, викладених в заяві підозрюваногоОСОБА_3про застосування психічного та фізичного впливу співробітниками Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12