Ухвала суду № 66421102, 12.05.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/631/17 Провадження № 22-ц/795/980/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Циганко М. О. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2017 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення змінити в частині відмови в застосуванні позовної давності.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 березня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що вимоги, які можуть випливати із сімейних правовідносин, передбачені ст. 18 Сімейного кодексу України, вказана правова норма не передбачає стягнення пені, а тому до вимог про стягнення пені слід застосовувати спеціальну позовну давність в один рік, як передбачено ст. 258 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 червня 2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дітей : стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 10 червня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, обчисленого державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби, по виконавчому листу Прилуцького міськрайонного суду №2-1027 від 26 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1/3 частини всіх видів доходів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з червня 2015 року по січень 2017 року становить 51 618 грн. 20 коп. Вказаний розрахунок сторонами не оспорювався.

Як вбачається з розрахунку неустойки (пені) наданого позивачем, за період з 01 червня 2015 року по 01 лютого 2017 року розмір пені за прострочення сплати аліментів ОСОБА_5 становить 4804 грн. 68 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача, який достеменно знав про свій обовязок сплачувати аліменти на дітей, але сплачував їх в меншому розмірі ніж було встановлено судовим рішенням; з урахуванням приписів ст.20 Сімейного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів позовна давність не застосовується.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки такі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні правових норм та протирічать приписам ст.. ст.. 20, 196 Сімейного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: