Ухвала суду № 66419765, 10.05.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/238/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Маслов В. В.Номер провадження 22-ц/788/738/17 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 48

У Х В А Л А

10 травня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 24 березня 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визначення порядку участі батька у вихованні дитини, визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 24 березня 2017 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визначення порядку участі батька у вихованні дитини, визнання незаконним та скасування рішення.

Вказану ухвалу суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, явне порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, не врахування судом доведеності обставин, що мають істотне значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд не врахував тих обставин, що заява про відкладення розгляду справи ними була подана до початку розгляду справи по суті у зв'язку з витребуванням документальних доказів, необхідності ознайомлення з даними доказами та підготовки до судового слухання справи. Головуючий належним чином не роз'яснив позивачу його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 27, 31, 162 ЦПК України, щодо обов'язків осіб, присутніх у залі судового засідання. Виходячи до нарадчої кімнати, суд не визнав подальшу присутність сторін по справі обов'язковою.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 24 березня 2017 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду з підстав того, що позивачка ОСОБА_3 до закінчення розгляду справи покинула судове засідання і не подала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності. При цьому, подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи суд не задовольнив, пославшись на відсутність позивачки та її представника в судовому засіданні і не подання ними до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Однак, висновок суду стосовно залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду є передчасним і не ґрунтується на законі, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Це правило встановлене з метою недопущення зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Для застосування цієї норми необхідні такі умови:

- позивач був присутній в судовому засіданні, зокрема його особу було встановлено в підготовчій частині судового засідання;

- він залишив залу з власної ініціативи, не бажаючи брати участі в судовому засіданні;

- розгляд справи не було закінчено;

- судове засідання тривало; залишенням судового засідання слід вважати також відсутність позивача після короткочасної перерви в засіданні;

- суд не надавав позивачеві дозволу залишити зал судового засідання та відсутні інші законні підстави для залишення засідання;

- позивач не подав заяви (усної чи письмової) про розгляд справи за його відсутністю.

Зазначена норма має каральний характер, оскільки фактично є відмовою у розгляді справи за протиправну поведінку позивача. Тому її можна застосовувати лише у випадках, коли зал залишає позивач особисто. Якщо ж такі дії вчиняє представник, підстави для залишення заяви без розгляду з цього приводу відсутні.

Як вбачаєтеся з матеріалів справи, а саме журналу судового засідання, 24 березня 2017 року позивачка ОСОБА_3 приймала участь в судовому засіданні, в якому її представник ОСОБА_4 заявив клопотання про витребування з Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області доказів по справі. Для розгляду даного клопотання суд о 13 год. 25 хв. видалився до нарадчої кімнати.

Після виходу суду з нарадчої кімнати о 14 год. 15 хв. суд оголосив ухвалу про витребування доказів та було встановлено, що позивачка і її представник відсутні, а за час перебування суду в нарадчій кімнаті представником позивачки до канцелярії суду о 13 год. 35 хв. було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки до судового слухання.

Колегія суддів вважає, що за вказаних обставин суд помилково прийшов до висновку про те, що зазначені факти дають підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Пункт 9 ч.1 ст. 207 ЦПК України передбачає залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Позивач ОСОБА_3 не залишала судове засідання з підстав не бажання приймати участь у розгляді справи, про що свідчить факт того, що її представником під час перебування суду у нарадчій кімнаті було подано заяву про відкладення розгляду справи з метою підготовки до розгляду справи до надходження витребуваних доказів.

Отже, неявка ОСОБА_3 до зали судового засідання після виходу судді з нарадчої кімнати не може розцінюватися як залишення залу судового засідання без поважних причин.

За таких обставин, коли судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, тому її необхідно скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4; 314 ч.1 п.2; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 24 березня 2017 року в даній справі скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -