Ухвала суду № 66418726, 12.05.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2/522/2957/17

Справа № 522/23563/13-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2017 року м Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі Шевчик В.І...,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про визнання спільної сумісної власності та поділ майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заробітної плати обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 11.09.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання спільної сумісної власності та поділ майна, позовні вимоги були викладені в останній редакції від 13.10.2016 року (т.2, а.с. 176-178).

До спільного розгляду ухвалою суду від 21.01.2014 року (т.1, а.с.104-105) був прийнятий зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 визнання заробітної плати обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину заробітної плати.

У судове засідання 18.04.2017 року відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 26.09.2016 року) до суду не зявились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, що підтверджується звітом про отримання судових повісток-повідомлень (т.3, а.с.9). Жодних клопотань суду не заявляли, поважність причин неявки суду не повідомили.

У судове засідання 12.05.2017 року відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 26.09.2016 року) до суду не зявились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, що звітом про отримання судових повісток-повідомлень (т.3, а.с.12). Поштова кореспонденція направлена на адреси відповідачки та її представника повернулась до суду з відмітками щодо відсутності адресата. До суду жодних клопотань від відповідачки чи її представника не надходило.

У судовому засіданні 12 травня 2017 року представник позивача за первісним позовом ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 13.01.2015 року) просив залишити зустрічний позов ОСОБА_2 без розгляду у звязку з повторною неявкою позивачки та її представника до суду. Зазначив, що поважність причини не повідомили та жодних клопотань до суду не заявляли, тому вважає неявку ОСОБА_2 та її представника неповажними.

Суд, у звязку з вищезазначеним та виходячи з процесуального аналізу поведінки відповідачки та її представника, вважає за можливе залишити зустрічний позов ОСОБА_2 без розгляду на підставі наступного.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

Положення п. 3 ч. 1ст. 207 ЦПК Україниповинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положеннямст. 169 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин (п. 3 ч. 1ст. 169 ЦПК України), при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 157 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 3ст. 89 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 207 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1ст. 207 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

З огляду на те, що представник відповідачки двічі не з'явився у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, строк розгляду справи, встановленийст.157 ЦПК України, сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 207 ЦПК України.

Частиною 2ст.207 ЦПК Українипередбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169ч.3,207ч.1 п.3,208-210,293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заробітної плати обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину заробітної плати - залишити без розгляду.

Розяснити позивачу за зустрічним позовом, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст.294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

12.05.2017