Рішення № 66418181, 25.04.2017, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа № 498/72/17

Номер провадження 2/498/103/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді - Рімашевської О.В., за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 29.10.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н. Відповідно до договору відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При отриманні кредиту позичальник брав на себе зобов'язання погашати кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, передбачені «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку». Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 30.11.2016 року нарахована заборгованість в розмірі 20820,47 грн., з яких 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15168,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3684,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 967,64 грн. - штраф (процентна складова). Отже заборгованість до стягнення становить 20820,47 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 20820,47 грн., поклавши на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Згідно ст. 158 ЦПК особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і дату слухання справи. Через канцелярію суду надала заперечення, в яких зазначила про невизнання позову. Свою позицію обґрунтувала спливом позовної давності, встановленої до даних правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позову (а.с. 50). Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлялась про дату розгляду справи, надала письмові заперечення на позов; клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Згідно вимог ч. ч. 3, 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти в розмірі та на умовах, вказаних у договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та виплатити відсотки, встановлені договором.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.06.2012 року, Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно умов договору.

Судом встановлено, що 29.10.2012 року відповідач звернувся до банку із заявою про відкриття кредитної лінії. В заяві зазначено, що банківські послуги надаються відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, з якими позичальник ознайомлений та згодний (а.с.7). Відповідно до зазначених Умов позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, а також оплачувати комісії. П. 1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг передбачає, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. За п. 1.1.7.43-1.1.7.44 Умов, картковий рахунок може бути закритий за письмовою заявою клієнта або, за ініціативою банку при нульовому балансі картки. Крім того, п. 2.1.1.7.6 передбачений обов'язок клієнта сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту при порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів.

Згідно з доданими до матеріалів справи банківськими документами, ОСОБА_1 користувалася кредитною лінією, періодично знімаючи різні суми, також є дані про часткове погашення кредиту та відсотків, але відповідачка не в повному обсязі виконала свої зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 30.11.2016 року має заборгованість 20820,47 грн., яка складається з наступного: 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15168,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3684,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 967,64 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-6). Даних про закриття карткового рахунку та припинення дії укладеного між сторонами договору суду не надано.

Пояснення відповідача в частині того, що між сторонами був укладений строковий кредитний договір, строк дії якого до 29.12.2013 року, суд оцінює критично, оскільки це суперечить положенням Умов та правил надання банківських послуг. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що вона зверталась до банківської установи із заявою про припинення дії укладеного між сторонами договору та закриття карткового рахунку.

Таким чином в судовому засіданні знайшов підтвердження факт існування між сторонами договірних кредитних зобов'язань на певних умовах, суду не надано будь яких доказів щодо припинення або розірвання укладеного між сторонами договору, позивачем надані належні докази на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та надані докази на підтвердження неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо) , які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

В наданих до суду письмових запереченнях, відповідач просила відмовити у задоволенні позову у зв»язку з пропуском позивачем строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши посилання відповідача на вказану обставину, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ст. 267 ч. 3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не задоволено, що є самостійною підставою для цього.

За правилами ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що договірні відносини між сторонами виникли 29.10.2012 року, коли відповідач подала заяву про приєднання до договору кредитування «ПриватБанку», умови якого визначені Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно із зазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг ( п. 1.1.7.12), договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Будь яких даних про припинення укладеного договору ні позивачем ні відповідачем не надано, тому твердження відповідача про те, що строк позовної давності по спірним правовідносинам слід обліковувати з 29.12.2013 року суд оцінює критично.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач хоч і не регулярно, але вчиняла дії на виконання своїх зобов»язань по кредитному договору, а саме - здійснювала погашення за наданим кредитом. Останній платіж по кредиту відповідач здійснила 23.05.2014 року. Аналіз положень ст. 264 ЦК України дозволяє зробити висновок, що із моменту здійснення відповідачем останнього платежу по кредиту, строк позовної давності перервався та почався заново. Тобто, строк позовної давності по спірним правовідносинам спливає 24.05.2017 року, тоді як до суду з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся 26.01.2017 року, тобто в межах трирічного строку.

Аналіз зазначених обставин дозволяє зробити висновок про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності по спірним правовідносинам, і з цих підстав у позові не може бути відмовлено.

Відповідно до ст. 10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано жодних розрахунків або інших доводів на підтвердження її стверджень про неправильність нарахування сум, пред»явлених до стягнення. При цьому відповідач не була позбавлена можливості звертатись за юридичною допомогою, заявляти клопотання та надавати докази. Нерозуміння відповідача порядку нарахування сум, пред»явлених до стягнення, на думку суду, не свідчать про те, що ці суми нараховані невірно.

На підставі наведеного суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 29.10.2012 року станом на 30.11.2016 року в розмірі 20820,47 грн., з яких 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15168,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3684,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 967,64 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним покласти на відповідача судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи: 1600,00 грн. сплаченого судового збору (а.с. 39).

Керуючись ст. ст. 610, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 6, 526,634,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рах. № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.10.2012 року станом на 30.11.2016 року в розмірі 20820,47 грн., з яких 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15168,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3684,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 967,64 грн. - штраф (процентна складова) .

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в рахунок компенсації понесених судових витрат 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Одеської області через Великомихайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рімашевська