Постанова № 66415618, 04.04.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.04.2017 Справа № 554/155/17

Справа № 554/155/17-а

Провадження № 2-а/554/145/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

4 квітня 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Котенка М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ГУ НП в Полтавській області (далі - Відповідач 1) та Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги,

в с т а н о в и в :

12 січня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області розглянути його заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що з вересня 1993 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, звідки був звільнений за пунктом 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інше міністерство, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

7 листопада 2015 року наказом № 7 о/с був зарахований до Головного управління Національної поліції в Полтавській області із присвоєнням спеціального звання полковник поліції.

Наказом № 182 о/с від 22 червня 2016 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» він був звільнений зі служби в поліції через хворобу.

Підставою для звільнення з поліції явився його рапорт та свідоцтво про хворобу № 147-С від 22 червня 2016 року, яке видане військово - лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області», відповідно до якого його хвороба пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

14 вересня 2016 року йому була встановлена 2 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 18 липня 2016 року.

На звернення до обох відповідачів після отримання групи інвалідності з приводу отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, йому було відмовлено за відсутності відповідного нормативно-правового регулювання.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник Відповідача 1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що відсутні підстави для звернення позивача з позовом до ГУ НП України в Полтавській області, так як захворювання ним отримано під час проходження служби в МВС і вимоги заявлено відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, який і є належним відповідачем по справі.

Відповідач 2, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не явився, подавши до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та Відповідача 1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 з 24 вересня 1993 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, звідки був звільнений за пунктом 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інше міністерство, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

7 листопада 2015 року наказом № 7 о/с був зарахований до Головного управління Національної поліції в Полтавській області із присвоєнням спеціального звання полковник поліції.

Наказом № 182 о/с від 22 червня 2016 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» він був звільнений зі служби в поліції через хворобу (а. с. 9).

Відповідно до довідки серії АВ № 0554424 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 14 вересня 2016 року йому була встановлена 2 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 18 липня 2016 року (а. с. 12).

За заявою ОСОБА_3 із доданими в установленому порядку документами про виплату одноразової грошової допомоги йому листом ГУ НП в Полтавській області від 28 вересня 2016 року за № 29/К-240 відмовлено за відсутністю відповідного нормативно-правового регулювання (а. с. 13).

Частиною 6 статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пункт 1 Порядку № 850 встановлює порядок та умови, що визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VІІІ).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII, одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України

Відповідно до частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-УІІІ (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону № 580-VIII.

Отже, стаття 23 Закону № 565-ХІІ передбачає, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження, що і було зазначено в довідці МСЕК.

Водночас, пунктами 8, 9 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ є розпорядником коштів, який на підставі висновку та доданих документів приймає рішення про призначення грошової допомоги.

Натомість компетенція ГУ НП в Полтавській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства обмежується складенням висновку та спрямуванням поданого заявником пакету документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

У ході розгляду справи судом встановлено, що пакет документів поданий позивачем до ГУ НП в Полтавській області останнім до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком про можливість або не можливість здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги не направлявся, у зв'язку з чим позовні вимоги до МВС України, які до того ж не конкретизовані, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, судом установлено порушення прав позивача першим відповідачем, дії якого слід визнати протиправними із зобов'язанням вчинити належні дії, виходячи із його повноважень у спірних правовідносинах.

Керуючись статтями 6-14, 71, 159-163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ГУ НП в Полтавській області щодо відмови в прийнятті та направленні у встановлений законодавством строк до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності.

Зобов'язати ГУ НП в Полтавській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів із дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлений 10 квітня 2017 року.

Суддя А. Г. Савченко