Ухвала суду № 66415054, 05.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/7164/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1446/17Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

05 травня 2017 року м. Полтава

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області Пилипчук Л.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 листопада 2015 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Визнано, що наступне майно, придбане сторонами у шлюбі: квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2, автомобіль КІА CERATO, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, - належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності у рівних ідеальних частках по ? частці кожному.

У реальному поділі зазначеного майна відмовлено та залишено перелічене майно у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Визнано, що спільним майном колишнього подружжя ОСОБА_4 були грошові кошти на депозитному рахунку №26352160300311, відкритому на імя ОСОБА_4 у ПАТ «ВіЕйБі Банк», та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 ? частку цих коштів в сумі 132337,94 грн. (сто тридцять дві тисячі триста тридцять сім грн. 94коп.)

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині реального поділу як спільного майна подружжя квартири АДРЕСА_3 та в частині реального поділу як нерухомого майна будівлі капітального гаражу №33 в автогаражному кооперативі «Молодіжний" у м. Кременчук відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21.01.2016 року рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.01.2016 року залишено без змін.

26.04.2017 року на вказане рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу ОСОБА_2, який не приймав участь у справі, однак вважає, що воно порушує його права, як кредитора ОСОБА_4, щодо повернення останнім позичених коштів, які суд визнав спільною власністю подружжя

Зазначає, що за розпискою від 04.02.2013 р. він позичив ОСОБА_4 кошти в сумі 11006 доларів США на строк до 05.12.2015 р., які останній розмістив на депозитний рахунок у ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Вважає, що рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_3 ? частини грошових коштів, які знаходилися на депозитному рахунку, відкритому на імя ОСОБА_4, порушують його права, оскільки підлягають поверненню йому, як кредитору, а тому в силу ст. 292 ЦПК України має право на оскарження зазначеного судового рішення.

Згідно ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в розгляді справи, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Як розяснено у п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 N 12, право на апеляційне оскарження судових рішень мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

За змістом статті 292 ЦПК України, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте, ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-885цс15 від 3 лютого 2016 року.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно виписки по особовому рахунку № 26352160300311 ОСОБА_4 у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за період з 06 лютого 2013 року по 07 лютого 2014 року мав депозит в сумі 11653,00 долара США, які є спільним майном подружжя та яким він розпорядився на власний розсуд 06 лютого 2014 року після припинення спільного проживання і розірвання шлюбу, чим порушив право позивачки на половину вкладу. Тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погодився апеляційний суд при перегляді справи в апеляційному порядку, що використання ОСОБА_4 спільних коштів суперечить ст.65 СК України, а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню компенсація вартості ? частини вкладу в національній валюті.

При цьому колегія суддів аналізувала доводи відповідача з посиланням на боргову розписку від 04 лютого 2013 року про те, що на депозитний рахунок були вкладені саме зазначені в розписці позичені у ОСОБА_2 гроші, які в подальшому повернуті кредитору.

Крім цього, в матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 30.12.2015 року про те, що ОСОБА_4 01.12.2015 р. повернув йому борг у сумі 279089 грн. 35 коп., що є еквівалентом 11653 доларів США згідно курсу НБУ станом на 01.12.2015 р., разом з винагородою, які надавалися ОСОБА_4 згідно розписки від 04.02.2013 р. Претензій до ОСОБА_6 він не має (т. 2 а.с. 61).

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що оскаржуваним рішенням, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду та в касаційному порядку не переглядалося, питання про права та обовязки ОСОБА_2 не вирішувалося, а тому у нього не має права на апеляційне оскарження вказаного судового рішення .

За змістом ст. 297 ЦПК України та пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" № 12 від 24 жовтня 2008 року, при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.

Оскільки суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_2, який не залучався до участі у справі, матеріали справи не містять доказів того, що даним судовим рішенням були порушені його права чи інтереси, у прийнятті апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 292, 297 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А :

Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті апеляційної скарги на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 листопада 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя /підпис/ОСОБА_1

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області ОСОБА_1