Постанова № 66415047, 26.04.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.04.2017 Справа № 554/1334/17

Справа № 554/1334/17

Провадження № 2-а/554/205/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 квітня 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю представника позивачки ОСОБА_1

представника третьої особи Логінової М. В.

відповідачів Костильова А. С., Ткаченка В. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до патрульних роти № 4 батальйону УПП в м. Полтаві капрала поліції Костильова Артура Сергійовича та молодшого лейтенанта поліції Ткаченка Віктора Анатолійовича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

20 лютого 2017 року позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом, в якому просила:

ухвалити рішення, яким визнати протиправними дії відповідача Костильова А. С., які полягали у тому, що ним 26 січня 2016 року о 16 год. 15 хв. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 114785 за статтею 124 КУпАП відносно позивачки;

ухвалити рішення, яким визнати протиправними бездіяльність обох відповідачів, яка полягала у тому, що вони не склали протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_6 з приводу порушення ним 26 жовтня 2016 року близько 13 год. 50 хв. біля перехрестя вулиць Великотирновської та Половка у місті Полтава Правил дорожнього руху, які призвели до ДТП, внаслідок якої ТЗ позивачки отримав механічні пошкодження, а також у тому, що за наявності необхідності залучити експерта для об'єктивного розгляду матеріалів зазначеного ДТП, вони не вжили для цього відповідних заходів та ще й не вжили заходів для того, щоб отримати письмові пояснення від свідків ДТП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 26 жовтня 2016 року близько 13 год. 50 хв. біля перехрестя вулиць Великотирновської та Половка у місті Полтава вона стала учасником ДТП, внаслідок якої її транспортний засіб отримав механічні пошкодження, за що відносно неї відповідачем Костильовим А. С. було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за результатами розгляду якого судом її було визнано невинуватою у його скоєнні.

Відносно ж іншого учасника ДТП ОСОБА_7 відповідачами протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення не складався, що вона вважає протиправним, не наводячи мотивів свого переконання, а лише констатуючи це.

При цьому позивачка не зазначає, чому в прохальній частині позовної заяви вона просить визнати протиправними дії відповідача про складення ним протоколу про вчинення нею правопорушення 26 січня 2016 року, в той час, коли сама пригода, про яку вона описує, мала місце в іншу дату.

В судове засідання позивачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, не явилась.

Її представник - адвокат ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та переповівши зміст позовної заяви, зазначив, що протиправність дій відповідачів полягає, на його думку, саме в протиправному складенні щодо позивачки протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки за результатами його розгляду вона була визнана невинуватою у вчиненні ДТП. Її ж невинуватість, на його переконання, безапеляційно свідчить про вину у виникненні ДТП іншого його учасника, і саме в не складенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо останнього та не вжитті ними всіх дій для цього, він вбачає протиправність дій відповідачів, вимагаючи при цьому визнання їх такими.

Відповідачі, як і представник третьої особи, в суді позов не визнали, заперечували проти його задоволення з мотивів відсутності для цього процесуальних підстав та наголошуючи на повній відповідності їх дій закону як при огляді місця ДТП та з'ясування його обставин, так і при складенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо позивачки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 26 жовтня 2016 року на вулиці Великотирновській в м. Полтаві сталася ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та «Орel Frontera» д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

За наслідками дорожньої пригоди відносно позивачки відповідачем Костильовим А. С. було складено протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та направлено його для розгляду в Київський районний суд м. Полтави, постановою якого справа щодо неї була закрита за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з цього, позивачка та її представник роблять висновок про протиправність дій відповідача, який, на їх думку, не мав права складати протокол щодо неї, не зазначаючи при цьому, які саме норми законів чи підзаконних актів ним порушено та в чому полягає протиправність його дій і чому дії обох відповідачів є протиправними в тій частині, що ними не було складено протоколу про вчинення адміністративного правопорушення іншим учасником ДТП.

Оцінюючи їх твердження як алогічне та таке, що не ґрунтується на законі, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 цього Кодексу протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції»).

Такими уповноваженими особами відповідно до статті 23 Закону України «Про національну поліцію» та Посадової інструкції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 5 січня 2016 року № 4/1, під час несення служби відповідачі наділені.

Складаючи протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивачки, відповідач Костильов А. С. діяв в межах своїх повноважень, керуючись при цьому положеннями статей 245, 251, 252, 254, 256 та 257 КУпАП, вимог яких не порушив, чого не спростовують в позовній заяві позивачка та її представник.

Факт закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивачки Київським районним судом м. Полтави 25 січня 2017 року не розцінюється і не може бути прийнятий до уваги судом як свідчення протиправності дій відповідача при складенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивачки, оскільки тільки суд відповідно до статті 62 Конституції України та 221 КУпАП наділений компетенцією приймати рішення в справі про адміністративне правопорушення, за якою остання притягувалася до адміністративної відповідальності.

Крім того, судом встановлено і суд констатує, що 26 січня 2016 року о 16 год. 15 хв. відповідачем Костильовим А. С. протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо позивачки, про що вона стверджує в прохальній частині позовної заяви, не складався і будь-які дії щодо неї, протиправність яких вона та її представник просять визнати, ним не вчинювались, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд вважає такими, що позбавлені процесуального змісту вимоги позивачки та її представника про визнання протиправними бездіяльності обох відповідачів, яка полягала у тому, що вони не склали протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_6 з приводу порушення ним 26 жовтня 2016 року близько 13 год. 50 хв. Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб позивачки, яке представник позивачки мотивував тим, що при наявності двох учасників пригоди один із них повинен бути винуватим, а звідси, на його переконання, виникає і обов'язок уповноважених на те осіб скласти щодо нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Не приймаючи його до уваги, суд зазначає, що ініціатором відстоювання такої процесуальної позиції не приймаються до уваги положення статті 17 КУпАП, якою визначені обставини, що виключають адміністративну відповідальність, а тому не завжди наслідки, які наступили у вигляді заподіяння шкоди, тягнуть за собою юридичну відповідальність осіб, які були учасниками пригоди.

Крім того, ніяким процесуальним документом, який би міг бути прийнятий судом як доказ по справі, не підтверджується винуватість особи, на яку вказують позивачка та її представник, а тому давати оцінку діям такої особи суд позбавлений не тільки можливості, а й права, оскільки притягнення винних у вчиненні адміністративних правопорушень осіб здійснюється у визначеній КУпАП процедурі, відповідно до якої таким правом наділені певні посадові особи, а в даному випадку органи Національної поліції.

Визнання ж протиправними дій працівників Національної поліції, які не склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_6 виходить за межі компетенції суду при розгляді цієї справи, оскільки порушує вимоги статті 7 КУпАП, частинами першою, другою і третьою якої встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Задоволення ж судом клопотання представника позивачки про визнання дій відповідачів в цій частині протиправними матиме наслідком і порушення вимог статті 255 КУпАП та буде втручанням в компетенцію повноважного для вирішення питань, пов'язаних з притягненням осіб за вчинення адміністративних правопорушень до відповідальності, органу, що є недопустимим.

Крім того, на даний час минули строки на притягнення будь-кого із осіб, які були учасниками ДТП 26 жовтня 2016 року до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, що позбавляє можливості компетентні органи, навіть за умови визнання їх дій на той час протиправними, вирішувати питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 283, 284, 288 КУпАП, статтями 6, 10, 11, 12, 14, 70, 71, 99, 159-163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 5 травня 2017 року.

Суддя А. Г. Савченко