Справа № 206/6041/15-к
Провадження № 1-кп/206/170/17
У Х В А Л А
26.04.2017року
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Зайченко С.В.,
за участю :
секретаря судового засідання Щербини Є.С.,
прокурора Комнатного О.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
представник цивільного відповідача ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12015040000000809 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
В С Т А Н О ВИ В:
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, оскільки строк застосування запобіжного заходу спливає та ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали.
Обвинувачений не заперечував проти такого запобіжного заходу, однак вважає, що ризиків про які наголошував прокурор не має.
Захисник адвокат ОСОБА_2 заперечувала щодо продовження строку тримання під вартою, просила змінити на більш мякий домашній арешт, посилаючись на те що відсутні ризики на яких наголошував прокурор та належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Цивільний відповідач покладався на розсуду суду.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до такого.
Судом встановлено, що 28 квітня 2017 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, визначений ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, міра покарання за яке передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, знаючи про покарання, може ухилитись від суду, впливати на свідків, а також суд врахував реакцію суспільства і соціальні наслідки, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, отже ризики, які виправдовують тримання його під вартою не зменшилися, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам: переховатися від суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням вимогст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш мякого запобіжного заходу, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід у виглядітримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 315,331 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 24 червня 2017 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.В. Зайченко
Судове рішення № 66411673, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.04.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 206/6041/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: