Ухвала суду № 66410730, 24.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2944/16 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 22-ц/783/1669/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Цапові П.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 01 грудня 2016 року у справі за поданням старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про визначення 1/5 частки арештованого майна,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 01 грудня 2016 року у задоволенні подання старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про визначення 1/5 частки арештованого майна - відмовлено.

Дану ухвалу оскаржив стягувач - ПАТ КБ «Приватбанк».

В апеляційній скарзі зазначає, що з оскаржуваною ухвалою він не погоджується і вважає, що вона є незаконна, винесена з порушеннями норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, зазначає, що судом порушені норми та принципи процесуального права, а саме: рівності перед законом і судом змагальність сторін, диспозитивність цивільного, а також ст. 60 ЦПК, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою подання державного виконавця задовольнити.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи, не з'явилися і про причини своєї неявки суд не повідомили, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянути справу у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково із наступних підстав.

Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановлено ст. 379 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Отже, згідно зі ст. 379 ЦПК право на звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, має лише державний виконавець.

Судом встановлено, що на виконанні у Червоноградському МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 459/1887/15-ц, виданого 26.10.2015 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 14 014,15 грн. заборгованості за кредитним договором та 243,60 грн. судового збору.

16.09.2016 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, 26.09.2016 року постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В ході перевірки майнового стану боржника встановлено, що за останнім зареєстровано 1/5 частка квартири, що за адресою: АДРЕСА_1.

27 жовтня 2016 року старший державний виконавець Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області звернувся до суду з поданням, у якому просила винести мотивоване рішення про виділення 1/5 приватної спільної частки квартири, що за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 для подальшого виконання виконавчого провадження.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що питання про виділ частки може ставити лише кредитор співвласника відповідно до ст.366 ЦК України, а державний виконавець може звертатись із поданням про визначення частки.

Колегія суддів з таким висновком погодитися не може, оскільки за правилами ст. 379 ЦПК суд не просто визначає, а саме виділяє частину майна з метою подальшого звернення стягнення на неї.

Більше того, предметом судового розгляду у цій справі є подання державного виконавця, а не відповідні позовні вимоги відповідно до ст.366 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 379 ЦПК суд у десятиденний строк розглядає питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення цього питання.

Під час розгляду питання щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд має враховувати думку самого боржника, стягувача та заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб може бути віднесено співвласників спільного з боржником майна, це можуть бути чоловік або дружина боржника у виконавчому провадженні (якщо майно належить на праві спільної сумісної власності) або інші особи (якщо майно належить на праві спільної часткової власності).

Аналогічні роз'яснення містяться і в п.12 ППВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р..

Як вбачається із матеріалів справи, до розгляду справи, як заінтересовані особи не були залучені всі співвласників спільного з боржником майна, яких результати розгляду подання безпосередньо стосуються.

Із врахуванням наведеного вище, а також беручи до уваги те, що згідно діючого законодавства на стадії апеляційного розгляду суд позбавлений можливості змінювати процесуальне положення учасників процесу або залучати до участі у справі інших учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 01 грудня 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Н.О. Шеремета