Ухвала суду № 66409867, 05.05.2017, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 221/1381/17

Провадження номер: 1-кп/223/85/2017

У Х В А Л А

05 травня 2017 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі:

судді Луньової О.Г.

секретар Швиденко О.О.

за участю:

прокурора Ганзулі М.Р.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 420160516300000666 від 19.10.2016 року відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вугледарського міського суду Донецької області з Волноваської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420160516300000666 від 19.10.2016 року відносно ОСОБА_2

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні.

Захисник ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні просив суд повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 прокурору, в звязку з невідповідністю п. 5, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме в обвинувальному акті не чітко викладені фактичні дані кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, час, місце, мотиви та цілі кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_2в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив суд повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування було складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Такий перелік відомостей повинен бути перевірений судом у підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.

Європейський Суд з прав людини, практика якого, згідно ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства, у своїх рішеннях неодноразово вказував на критерії, яким має відповідати обвинувальний акт у кримінальному провадженні (рішення від 26.06.2008 року у справі «Ващенко проти України»), де суд зазначив, що поняття «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).

Так, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення має міститись у обвинувальному акті після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

За положеннями п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Тобто, викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинне бути в однозначно зрозумілій формі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні повинний встановити територіальну підсудність кримінального провадження, яке згідно ст. 32 КПК України здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Згідно вимог ст. 91 КПК України однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Таким чином формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення.

Дослідивши обвинувальний акт за змістом у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про невідповідність останнього вимогам ст. 91, 291 КПК України, оскільки в ньому не визначено місце вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 злочинів, що безумовно впливає на визначення підсудності кримінального провадження.

Так сформульоване обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України не містить місця вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачення, сформоване за ч. 4 ст. 191 КК України, не містить місця вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачення, сформоване за ч. 1 ст. 209 КК України, також не містить місця вчинення кримінального правопорушення.

Сформульоване обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України не відповідає диспозиції відповідної статті Кримінального кодексу. Так в сформованому обвинуваченні зазначено, що дії ОСОБА_2 виразилися в службовому підробленні, складанні та видачі завідомо неправдивого документа. Проте диспозиція статті передбачає кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Таким чином в обвинувальному акті відсутня правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, що порушує вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім того формування обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України не містить посилання на дії ОСОБА_2 (способу та конкретних дій), якими він вчинив дії у вигляді видачі завідомо неправдивого документу.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 209 КК України містить посилання на дії, які не охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 209 КК України.

Так в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 обвинувачується у використанні та розпорядженні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передуває легалізації (відмиванню) доходів. Проте диспозиція ч. 2 ст. 209 КК України не містить такої дії, як розпорядження, що свідчить про невідповідність правової кваліфікації кримінального правопорушення положенням частини 1 статті 209 КК України.

В обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду відділу освіти Волноваської РДА в розмірі 300000 грн., проте не зазначено, яким саме складом інкримінованих кримінальних правопорушень завдано матеріальну шкоду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого. Проте в обвинувальному акті відсутні відомості про наявність або відсутність потерпілого від дій ОСОБА_2

Крім того, обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 191 КК України, що полягає в привласненні грошових коштів у великих розмірах у сумі 300000 грн.

Відповідно дост. 191 КК Україниданий вид злочину є злочином з матеріальним складом. Об'єктивна сторона даного правопорушення, як обов'язкову свою ознаку, передбачає настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди.

Згідно з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, обвинувачений привласнив грошові кошти відділу освіти Волноваської РДА в сумі 300000 грн.

Згідно з п. 7ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті зазначається розмір шкоди завданий злочином.

Згідно з ч. 1ст. 42 КПК України, потерпілим є особа якій, в тому числі, заподіяно і майнову шкоду. Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити відомості про потерпілих.

З тексту обвинувального акту вбачається, що ні Державу Україна (в тому числі в особі тих чи інших органів), ні відділ освіти Волноваської РДА, потерпілими в даному кримінальному провадженні не визнано.Отже в обвинувальному акті відсутня ознака об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченогост. 191 КК України, у вигляді завдання шкоди потерпілим.

В обвинувальному акті не визначено, коли саме, в якому місці, в якому розмірі та в який саме спосіб ОСОБА_2 привласнив (набув та фактично отримав) кошти, належні державному бюджету та відділу освіти Волноваської РДА.

Отже суд приходить до висновку, що в обвинувальному акті не зазначено місце кримінального правопорушення, наявні невідповідності правової кваліфікації положенням частини та статті Кримінального кодексу України інкримінованих злочинів, не конкретизовано обвинувачення в частині завдання шкоди організаціям, відсутні дані про потерпілих, а саме держави (в особі її органів) та зазначеного вище відділу освіти Волноваської РДА, не визначено способу вчинення даного кримінального правопорушення, не наведено об'єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, що свідчить про невідповідність обвинувального акту ст. 291 КПК України.

Тобто в даному випадку суд позбавлений можливості вирішити питання можливості призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 до судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає доцільним обвинувальний акт з додатками повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. 20, 23, 91, 291, 314 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр судових розслідувань за № 420160516300000666 від 19.10.2016 року, відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької областіОСОБА_3