Ухвала суду № 66408874, 10.05.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

10.05.17 Справа № 909/1100/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіЯкімець Г.Г.,

суддівБойко С.М.,Матущак О.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, б/н від 18 квітня 2017 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року (підписане 03.04.2017 року), суддя Фрич М.М.

у справі №909/1100/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватне підприємство «Карпати», с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3., с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради №37/2.2015 від 01.07.2015 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного ОСОБА_2 сільською радою та підприємцем ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№ місцевого господарського суду 4549/17 від 21.04.2017 року, вх.№ суду апеляційної інстанції 01-05/2022/17 від 03.05.2017 року) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15.

Частиною третьою ст.94 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, колегія суддів встановила, що як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15 скаржником додано до апеляційної скарги копію квитанції №0.0.747287824.1 від 18 квітня 2017 року на суму 1760 грн.

У п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розяснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Крім того, предметом позову в даній справі є немайнова вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради №37/2.2015 від 01.07.2015 року. Поряд з тим, предметом позову третьої особи Приватного підприємства «Карпати» (в прийнятій судом до розгляду частині) є визнання незаконним і скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради №37/2.2015 від 01.07.2015 року та визнання недійсним і скасування договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного ОСОБА_2 сільською радою та підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить один розмір мінімальної заробітної плати (п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (чинного на момент звернення позивача до суду вересень 2015 року) передбачалось, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становив 1218 грн.

Одночасно, у відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом третьої особи січень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становить 1600 грн.

Крім того, у п.2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розяснено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Таким чином, долучена до матеріалів апеляційної скарги копія квитанції №0.0.747287824.1 від 18 квітня 2017 року на суму 1760 грн. не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15, в розмірі і порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

У відповідності до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, судом встановлено, що апелянтом пропущено 10-тиденний термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки рішення Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/1100/15 прийнято 29 березня 2017 року, повний текст рішення підписано 03 квітня 2017 року, а апеляційна скарга, як вбачається з відмітки поштового відділення на поштовому конверті, надіслана на адресу суду 18 квітня 2017 року, в той час як останнім днем подання апеляційної скарги було 13 квітня 2017 року.

З огляду на наведене, апелянтом пропущено встановлений законом термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, при цьому, відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з обґрунтуванням причин його пропуску скаржником суду не надано. При цьому, апеляційний суд не бере до уваги твердження апелянта про те, що останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду у даній справі є 15 квітня 2017 року, оскільки, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, а не з дати отримання скаржником повного тексту рішення місцевого суду. Наведені апелянтом доводи можуть слугувати відповідним обґрунтуванням при зверненні до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, однак не можуть слугувати підставою для визнання строку на подання апеляційної скарги не пропущеним.

Згідно з п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Враховуючи наведене вище, виходячи з приписів п.п.3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.86, 94, п.п.3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали (всього на 15 аркушах) повернути скаржнику Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №909/1100/15 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддяЯкімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_5