Ухвала суду № 66406966, 11.05.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/5227/17Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 11-сс/789/93/17 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Галіян Л.Є.

Суддів - Коструба Г. І., Сарновський В. Я.,

при секретарі ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2

з участю підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою м.Тернопіль, вулКоновальця,4/56, не депутат, раніше судимий:

- 26.06.1991р. за ч. 4 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

- 16.02.1993р. за ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На основі ст. 43 УК УССР приєднано 1 рік 6 місяців по вироку Тернопільського міськрайонного суду від 26.06.1991р. Разом 3 роки 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 14 УК УССР - примусове лікування від алкоголізму.

- 23.07.1996р. за ч. З ст. 215-3, ст. 17 КК України Тернопільським' міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

- 08.09.2000р. за ч. 2 ст. 229-2, ч. 2 ст. 229-6, ст. 44, ст. 42 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. Додаткова міра: конфіскація 1/2 майна, ст. 14 - лікування від наркоманії.

- 01.12.2003р. за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. З ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

- 26.01.2004р. за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На основі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано 1 рік 6 місяців по вироку Тернопільського міськрайонного суду від 01.12.2003 року. Разом 6 років 6 місяців.

- 17.12.2010р. за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років. На основі ст. 71 КК України частково приєднано 3 місяці по вироку Тернопільського міськрайонного суду від 26.01.2004 року. Разом 7 років 7 місяців.

- 19.08.2013р. за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України Теребовлянським районним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 3 місяці із конфіскацією майна.

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 00 год. 00 хв. 16 червня 2017 року.

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовлено.

Ухвалою також визначено ОСОБА_3 розмір застави у сумі 32 000 грн. (тридцять дві тисячі гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_6: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Рудікова Івана Ілліча» у кримінальному провадженні №12017210010000066 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2017 року).

У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 16 червня 2017 року наступні обов'язки:

- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз'яснено ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Як слідує з оскаржуваної ухвали,cлідчий СВ Тернопільського ВП ГУПН в Тернопільській області ОСОБА_5, в межах кримінального провадження №12017210010001160 від 04.04.2017р., звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, якому 21.04.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 квітня 2017 року у ОСОБА_3, раніше судимого за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно. Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 04 квітня 2017 року, близько 14 год. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні медичного кабінету, що за адресою м. Тернопіль, просп. Злуки, 23, виявив на столі мобільний телефон торгової марки «Fly» модель «FF281», який належить ОСОБА_7, скориставшись відсутністю останнього у приміщенні медичного кабінету та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгової марки «Fly» модель «FF281» вартістю 900 грн., який належить ОСОБА_7 ОСОБА_4 викраденим майном ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 900 грн.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 04 квітня 2017 року у ОСОБА_3, раніше судимого за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно. Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 04 квітня 2017 року, близько 15 год. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Ампер», що за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, виявив на столі мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy J5» модель «SM-J510HZKDSEK», який належить ОСОБА_8, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy J5» модель «SM-J510HZKDSEK» вартістю 5500 грн., який належить ОСОБА_8 ОСОБА_4 викраденим майном ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 5500 грн.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 18 квітня 2017 року у ОСОБА_3, раніше судимого за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно. Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 18 квітня 2017 року, близько 14:30 год. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні навчального класу ТЗОШ №29, що за адресою м. Тернопіль, вул. Вишневецького, 10, виявив жіночу сумочку, яка належить ОСОБА_9, скориставшись відсутністю останньої у приміщенні навчального класу та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав із сумочки гаманець чорного кольору, вартістю 250 грн., в якому знаходилися грошові кошти у сумі 500 грн., які належать ОСОБА_9 ОСОБА_4 викраденим майном ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 750 грн.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 19 квітня 2017 року у ОСОБА_3, раніше судимого за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно. Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 19 квітня 2017 року, у період часу із 09 год. по 13:30 год. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні ТСЗШ І ступеня з поглибленим вивченням основ економіки, що знаходиться за адресом: м. Тернопіль, бульвар Д. Галицького, За; на другому поверсі будівлі у тумбочці виявив мобільний телефон торгової марки «НТС», який належить ОСОБА_10, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгової марки «НТС» вартістю 1200 грн., який належить ОСОБА_10 ОСОБА_4 викраденим майном ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 квітня 2017 року у ОСОБА_3, раніше судимого за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно. Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, 19 квітня 2017 року, близько 16 год. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Авто-запчастини», що за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, виявив на столі мобільний телефон торгової марки «Fly», який належить ОСОБА_11 |Михайловичу, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгової марки Fly» вартістю 2000 грн., який належить ОСОБА_11 ОСОБА_4 викраденим майном ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн.

На підставі наведеного, ОСОБА_3, обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що при невстановлених слідством обставинах, не місці та часі у ОСОБА_3, який раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, при невстановлених слідством обставинах, місці та часі, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, незаконно придбав 1 (один) полімерний пакет чорного кольору із подрібненою речовиною рослинного походження світло-коричневого кольору - «маковою соломою», які зберігав за місцем свого проживання, а саме за адресою: вул. Симоненка, 6/208, м. Тернопіль.

20 квітня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_3, а саме у приміщенні квартири №208, яка знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Симоненка, 6, проведено огляд житла, під час проведення якого виявлено та вилучено у приміщенні вітальної кімнати: 1 (один) полімерний пакет чорного кольору, в якому знаходилась подрібнена речовина рослинного походження світло-коричневого кольору, яка є особливо небезпечними наркотичними засобом, обіг якого заборонено - «макова солома» загальна маса якого, в перерахунку на суху речовину, становить -4,41 грама.

Згідно ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року та Списку № 1, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України в 770 від 06.05.2000 p., «макова солома» відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

На підставі наведеного, ОСОБА_3, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

21 квітня року матеріали досудових розслідувань №12017210010001160 від 04.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, 412017210010001161 від 04.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12017210010001333 від 18.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12017210010001346 від 19.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12017210010001348 від 19.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та за №12016210010001354 від 20.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України об'єднані в одне кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12017210010001160 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.309 КК України.

20 квітня 2017 року о 21 год. 00 хв. працівниками Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3, затримано відповідно до ст.208 КПК України.

21 квітня 2017 року ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Задовольняючи клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, знову вчинив умисні злочини проти власності та злочин у сфері обігу наркотичних засобів, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, і постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.ст. 177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.

Вказує, що ОСОБА_3 не має наміру незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а посилання слідчого та прокурора на таку обставину є тільки припущенням.

Зазначає, що слідчий суддя аргументує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тяжкістю злочину, а також тим, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, без належного обґрунтування існування ризиків.

Вважає, що судом не враховано обставини, що свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, те, що у нього є постійне місце проживання, на меті не має ухилятися від органів досудового розслідування, визнав свою вину, а отже обрання, щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, які караються позбавленням волі на строк до п'яти років, що в силу вимог ст.12 КК України належать до злочинів середньої тяжкості.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даних кримінальних правопорушень, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3, ніде не працює, неодноразово судимий за вчинення, зокрема, злочинів проти власності, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, знаючи про перебування на той час на розгляді у Тернопільському міськрайонному суді обвинувального акту, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності та у сфері обігу наркотичних засобів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, що вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, постійне місце проживання - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 з 23.03.2017р. в зв'язку із внесенням визначеної судом розміру застави перебував під запобіжним заходом у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні, окрім цього в суді стосовно нього перебував обвинувальний акт, рішення по якому на той момент ще не було прийнято, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів, що характеризує його стійку та систематичну протиправну поведінку, яка свідчить про схильність до вчинення злочинів.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_12