Рішення № 66406758, 28.03.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2017 Справа №607/37/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Позняка В.М.

за участю секретаря с/з - ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, повязаних з регламентною виплатою,-

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2, просить стягнути із відповідача 10465,32 грн. боргу та відшкодувати судові витрати. ОСОБА_4 обґрунтовано тим, що позивачем відшкодовано шкоду завдану з вини ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15 липня 2013 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився звернувся до суду із заявою, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що не може всю суму оплатити відразу.

Представник відповідача вважає позов безпідставним, оскільки він поданий представником по довіреності, повноваження якого на день розгляду справи закінчилися.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що відповідно до постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2013 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за те, що він 15 липня 2013 року близько 17 години 30 хв. в місті Тернополі по вул. Живова, керуючи транспортним засобом марки «Фіат», державний номер ВО 3361АН виїжджаючим із місця стоянки, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дав дорогу та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався по вул. Живова під керуванням водія ОСОБА_5 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_2В, порушив вимоги п.п.1.2,2.3б, 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди 17.02.2015 року не застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

31 липня 2013 року потерпілий від ДТП ОСОБА_5 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою в порядку ст. 35, 41 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про відшкодування шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15 липня 2013 року з вини водія ОСОБА_2

02 серпня 2013 року проведено оцінку матеріального збитку автомобіля OPEL VIVARO, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту №154 експерта оцінювача ДП «Експерт-Сервіс Авто» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 12558,38 грн. з урахуванням ПДВ , 11757,88 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення №1/21242 від 11 березня 2014 року позивач оплатив ОСОБА_5 10465,32 грн. страхового відшкодування.

12 березня 2014 року МТСБУ на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про погашення суми заборгованості перед Моторним (транспортним) страховим бюро України, проте в добровільному порядку вимога відповідачкою не виконана.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На підставі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно пп. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що з вини відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно шкоду ОСОБА_5, завдану шкоду відшкодовано позивачем Моторним (транспортним) страховим бюро України, у звязку із тим, що ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 1 ст. 1191 ЦК України МТСБУ набуло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, який в добровільному порядку витрати позивача не відшкодував.

Тому суд приходить до висновку, що майнові права Моторного (транспортного) страхового бюро України порушені, та підлягають захисту, а позов слід задовольнити.

Що стосується доводів представника позивача, що на момент розгляду справи в суді повноваження представника за довіреністю, який підписав позовну заяву закінчилися, суд відкидає такі доводи, оскільки на момент вчинення процесуальної дії підписання та подання позову в суд (згідно поштового штемпеля на конверті 25.12.2016 року) довіреність була чинною.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1378 грн.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу розмірі 2000 грн., суд вважає, що такі витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів фактичної оплати вказаної суми, як і не надано доказів, що така допомога надавалася адвокатом, чи іншою особою, яка за законом має право на надання правової допомоги (ст. 56, 84 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 212, 228-232 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 9, 23, 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 Моторно (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Стягнути в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (вул. Русанівський бульвар, 8 м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 21647131) із ОСОБА_2 (зареєстрований село Ренів Зборівського району Тернопільської області, фактично проживає м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 18/7, ІПН НОМЕР_2) 10465 (десять тисяч чотириста шістдесят пять) гривень 32 коп. витрат повязаних із регламентною виплатою

Стягнути в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (вул. Русанівський бульвар,8 м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 21647131) із ОСОБА_2 (зареєстрований село Ренів Зборівського району Тернопільської області, фактично проживає м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 18/7, ІПН НОМЕР_2) судові витрати - 1378 грн. сплаченого судового збору.

Відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_4