Ухвала суду № 66406044, 10.05.2017, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/754/17 Провадження № 1-кс/314/662/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2017 м.Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М.,

за участю представника скаржника ОСОБА_1,

слідчого Гриневич С.С.,

секретаря Якубовської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (код ЄДРПОУ 35871504) на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна та повернення тимчасово вилученого майна за матеріалами кримінального провадження №12017080210000235 від 26.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла скарга ТОВ «Баядера Логістик» на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна та клопотання про повернення тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування скарги та клопотання посилається на те, що Вільнянським відділенням поліції Пологівського відділу поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080210000235 від 26.02.2017року.

Органом досудового розслідування була висунута основна слідча версія, відповідно до якої смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 настала в результаті вживання неякісної горілки, офіційним дистрибютором якої є ТОВ «Баядера Логістик», на підставі того, що на столі в приміщенні, де було виявлено трупи, стояла пляшка з залишками горілки «Перепелка», яку було придбано вказаними особами у магазині «Корзинка».

В рамках даного провадження на підставі Ухвали від 27.02.2017 р. слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонова Є.М. у справі № 314/754/17 було проведено обшук за місцезнаходженням бази ТОВ «Баядера Логістик» з метою виявлення алкогольних напоїв, що могли бути недоброякісними, вживання яких могло привести до смерті громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

За результатами обшуку 28 лютого 2017 року було вилучено 64 859 пляшок різного обєму (від 01, до 1,0 л.) торгових марок «Хлібний Дар», «Козацька Рада», «Перепелка» - на загальну суму 2 801 883,66 грн. - та передано представнику ТОВ «Баядера Логістик» на відповідальне зберігання. До сьогодні майно є відставленим та не реалізовується ТОВ Баядера Логістик», що є перешкодою в господарській діяльності підприємства та призводить до значних збитків.

13 березня 2017 року заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 призначено судово-хімічну експертизу спиртовмісних сумішей вилучених у ТОВ «Баядера Логістик» на експертизу 46 пляшок горілки. Продукція передана на експертизу 07 квітня 2017 року (після звернення представником ТОВ «Баядера Логістик» до слідчого з клопотанням про надання інформації від 05.04.2017 p.), як це вбачається з підпису ОСОБА_5 на супровідному листі, адресованому НДКЦ МВС України в Запорізькій області № 1405 від 13.03.2017 р.

Із засобів масової інформації стало відомо, що причиною смерті громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є отруєння чадним газом. Скаржник вважає тримання товару «під арештом» безпідставним.

Підприємством не отримано Ухвали суду про арешт тимчасово вилученого майна, що стало підставою вважати, що на вилучені 64 859 пляшок різного обєму (від 01, до 1,0 л.) торгових марок «Хлібний Дар», «Козацька Рада», «Перепелка» арешт не накладено. Також немає в Постанові слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 12.04.2017 р. посилань на вказану ухвалу суду. Відмова в задоволенні клопотання базується на тій підставі, що на період проведення досудового розслідування вищевказані обєкти мають бути досліджені фахівцями в області експертних досліджень.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу та клопотання підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в скарзі.

Прокурор в судове засідання не зявився. В порядку ч.1 ст. 172, ч.3 ст.306 КПК України, неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги.

В судовому засіданні слідчий пояснила, що за матеріалами кримінального провадження №12017080210000235 від 26.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, встановлено, що смерть потерпілих настала в результаті отруєння чадним газом, та не є наслідком вживання алкогольних напоїв. На теперішній час в межах даного кримінального провадження зразки алкогольної продукції та акцизні марки направлені на експертизу. Зазначила, що слідчий з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до слідчого судді не звертався, просила в клопотанні скаржника відмовити.

Слідчий суддя заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги встановив наступне:

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.02.2017 у справі № 314/754/17 за кримінальним провадженням №12017080210000235 від 26.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України надано дозвіл на проведення обшуку усіх обєктів нерухомості, що належать ТОВ «Баядера Логістик», розташованих за адресою: вул. Радгоспна №9-А, с. Люцерна, Вільнянський район, Запорізька область, з метою виявлення і вилучення алкогольних напоїв (вино-горілчаних виробів) та документації на їх придбання й реалізацію (товарно-транспортні накладні, ліцензії тощо), які потрібні для встановлення обєктивної істини по даному провадженню.

В обґрунтування клопотання про надання дозволу на обшук слідчий посилався на те, що 26.02.2017 о 03 годині 45 хвилин до Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що в приміщенні будинку № 60Б по вул. Покровській у м. Вільнянськ Запорізької області, який він винаймає разом зі своїми знайомими, після сумісного вживання спиртних напоїв, він виявив два трупи своїх знайомих, які разом з ним приїздили у вересні 2016 року до м. Вільнянськ Запорізької області, щоб неофіційно працювати на Вільнянському молокозаводі, а саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає: АДРЕСА_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає: АДРЕСА_2. Трупи направлено до Вільнянського бюро СМЕ. Сам заявник перебуває під наглядом лікарів Вільнянської ЦРКЛ.

26.02.2017 року, в якості свідка допитано ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий пояснив, що з вересня 2016 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_3 здійснюють будівництво на ПАТ «Вільнянський молокозавод». 25.02.2017 року він разом з ОСОБА_7 зайшли до магазину «Корзинка», котрий розташований по вул. Козацькій в м. Вільнянськ, Запорізької області, де придбали пляшку горілки «Перепелка», пляшку шампанського «Київ» та пиво «Бочкове», з метою святкування Дня народження ОСОБА_7. Так, прийшовши до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, вони почали вечеряти й розпивати пляшку горілки «Перепелка» обємом 0,5 літрів, котру придбали в магазині «Корзинка» за 60 гривень. Після розпиття горілки, вони почали пити пиво, після чого ОСОБА_6 Олексндр вийшов на подвіря попалити, де йому стало зле, про що повідомив ОСОБА_6 й ОСОБА_3 й пішов спати. Далі, близько 03:00 години ОСОБА_6 прокинувся й зайшовши на кухню, виявив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не подають ознак життя, після чого викликав ШМД та наряд поліції.

В судовому засіданні слідчий Гриневич С.С. зазначила, що органом досудового розслідування встановлено, що смерть потерпілих настала в результаті отруєння чадним газом та не є наслідком вживання алкогольних напоїв.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, вимог інших актів законодавства.

За визначенням ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За визначенням ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Одночасно слідчий суддя наголошує на тому, що обставини передбачені ст. 91 КПК України встановлюються в межах диспозиції статті Кримінального кодексу України за якою здійснюється кримінальне провадження, що відповідає вимогам ст.ст. 2, 7-10, 16 КПК України.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом, а пункт 1 статті 6, стаття 13 Конвенції та стаття 1 Першого протоколу зазначає , що «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів...».

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У своїх висновках Європейський суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Верховенство права, як один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Європейський суд зазначає, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі «Прессос компанія ОСОБА_9О.» та інші проти Бельгії»).

В порядку ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

За визначенням ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною пятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

На підставі визначеного слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість скарги та клопотання та його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 16, 91,98,167-169, 171, 303, 304, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (код ЄДРПОУ 35871504) на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна та повернення тимчасово вилученого майна за матеріалами кримінального провадження №12017080210000235 від 26.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України задовольнити.

Тимчасово вилучене майно 64859 пляшок різного обєму (від 0,1 до 1,0 л.) алкогольних напоїв торгових марок «Хлібний Дар», «ОСОБА_8, «Перепілка» передані 28 02.2017 на відповідальне зберігання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» ОСОБА_10 за кримінальним провадженням №12017080210000235 від 26.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (код ЄДРПОУ 35871504).

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Є.М. Капітонов

10.05.2017