Ухвала суду № 66405195, 27.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/1852/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів - Кондор Р.Ю., Мацунич М.В.,

секретарі - Чучка Н.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

та ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_5 на рішення Тячівського районного суду від 30 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності членів сім'ї, визнання права власності на використані будівельні матеріали та результати робіт, проведені в процесі реконструкції житлового будинку з господарськими спорудами,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_5 звернулися в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що ОСОБА_15 є донькою відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на виділеній батькові рішенням сесії Буштинської селищної ради від 26.12.1997 року земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 було зведено житловий будинок, у якому вона народилася та на даний час проживає разом із сином та невісткою. Після її одруження та до моменту розірвання шлюбу, а саме у період з 1985 року по 2007 рік її постійним місцем проживання було м. Івано-Франківськ. Після розірвання шлюбу у 2007 році батьки запропонували їй, а згодом і її сину вселитися до них, так як вона є їх єдиною дочкою, а тому має залишити в батьківському будинку, дбати про належне утримання будинку, як повноправний член сім'ї.

Починаючи з квітня 2016 року відповідачі вимагають її з сином та невісткою виселення. Зокрема 28 та 29 квітня 2016 року батьками без жодних причин та передумов, які могли б продовжувати будь-яку загрозу їх праву володіння та користування майном, було викликано працівників поліції, яких відповідачі просили негайно забезпечити виселення їх з будинку.

Із 2001 року вона періодично виїжджала на заробітки, де знаходилася переважну частину свого часу, оскільки завдяки лише цій роботі має можливість належно здійснювати обов'язок щодо утримання будинку, як член сім'ї.

01 жовтня 2009 року в їхньому будинку сталася пожежа в результаті якої, згідно акту про пожежу від 01.10.2009 року було знищено покрівлю літньої кухні, перекриття та покрівлю добудови до житлового будинку, в яких у період з 2007-2009 років за її кошти було проведено ремонт. Іншого житла вона немає та місцем постійного проживання її та сина на Україні є батьківський будинок, відповідачами було запропоновано відновити майно, щоб воно було придатне для спільного проживання. Так ОСОБА_3 та ОСОБА_6 визнаючи, що приведення будинку у придатний стан потребує значних коштів, яких вони, як пенсіонери, не мають, в черговий раз нагадуючи, що будинок все рівно є спільною сумісною власністю всіх членів сім'ї, усно домовилися з нею про відновлення житла спільними зусиллями із обіцянкою в подальшому подарувати реконструйований об'єкт нерухомості, їй як доньці. Нагального питання щодо оформлення за нею права власності на перебудовані та новозведені об'єкти нерухомості вони на той час не ставили, так як відносини між нею та батьками були приязні і дружелюбні. Ставлення до неї змінилося саме тоді, коли відновлення та приведення будинку та згорілих у 2009 році прибудов до нього було завершено за її кошти майже на 100%.

Після досягнення наведеної між нею та відповідачами домовленості про приведення спільними зусиллями за її кошти житлових та нежитлових приміщень у належний стан нею в цих цілях за місцем роботи в Італії у серпні 2011 року було отримано кредит у розмірі 10 000 євро, які в подальшому було затрачено на будівельні матеріали та виконання будівельних робіт. Під час проведення будівельних робіт по відновленню згорілих конструкцій та зведенню у вказаному дворогосподарстві нових житлових приміщень - літньої кухні, прибудови до будинку та гаражу через закінчення цих коштів нею було позачергово взято кредит у 2011 році на суму 20 000 євро, у 2012 році на суму 10 000 євро та в 2013 році на суму 10 000 євро. Загальна сума витрачених нею на відновлення житлового будинку та зведення інших житлових та не житлових приміщень кредитних коштів становить 50 000 євро, що на день звернення до суду із даним позовом еквівалентно 1 400 000 грн. Боргові зобов'язання за наведеними договорами кредитування у неї існують по сьогоднішній день.

Оскільки відновлення будинку та приналежних до нього споруд було проведено за її кошти та в результаті спільних її сина та батьків зусиль, з врахуванням того, що новоутворене майно є повністю іншим і технічно зовсім не відповідають тому майну, яке було зареєстроване у 2000 році, вважає, що об'єкти будівництва: житловий будинок з прибудовою, з терасою та мансардними приміщеннями, гараж, літня кухня з прибудовами, огорожа, які розміщенні на земельні ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктами спільної сумісної власності членів сім'ї: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6

На даний час відповідачі відмовляються вчиняти будь-які дії щодо проведення в установленому законом порядку державної реєстрації та оформлення права спільної сумісної власності всіх членів сім'ї перебудованого житлового будинку та інших реконструйованих та новозведених об'єктів, розташованих на належній відповідачу згідно державного акту земельній ділянці в АДРЕСА_1 і звернулися до суду із позовом про виселення з житлового будинку ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_8

Рішенням Тячівського районного суду від 13.06.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відмовлено.

Згідно технічного висновку про стан основних будівельних конструкцій та інженерних мереж виготовленим ПП «Архітектура», за результатами проведення обстеження технічного стану житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 встановлено, що будівництво не закінчено, фактичний рівень готовності становить - 96%.

Так, згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва стверджено, що вартість будівництва житлового будинку та літньої кухні станом на 2010 рік відповідно до розробленого проекту забудови, включаючи вартість будівельних матеріалів та робіт становить 1 027 850 грн.

Довідкою, виданою Буштинською селищною радою №1323 від 11.05.2016 року та актом обстеження дворогосподарства розташованій за адресою: АДРЕСА_1 складеним депутатом Буштинської селищної ради Антонюк М.А., стверджено факт її - ОСОБА_1 та її сина - ОСОБА_5 та невістки ОСОБА_8 спільного з відповідачами проживання.

Згідно експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, зведеного акту вартості будівель і споруд та довідки-характеристики, виданої Тячівським РПТІ, що були підставою державної реєстрації у 2000 році житлового будинку стверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 розміщено наступні будівлі та споруди: житловий будинок площею 90,2 кв.м., вартістю 5285 руб., який складається лише з підвалу площею 7,6 кв.м. та одного - першого поверху, на якому розміщені веранда, площею 9,4 кв.м., дві житлові кімнати, площею 16,3 та 17,9 кв.м., кладочки, площею 7,7 кв.м., кухні, площею 16 кв.м., сараю з дощок об'ємом 55 м.куб. вартістю 242 руб., сараю з цегли об'ємом 53м. куб. вартістю 1180 руб. Притиральні об'ємом 2 м. куб., вартістю 49 руб., бесідки, вартістю - 121 руб., тротуару вартістю 43 руб.

Згідно вказаної довідки-характеристики дійсна вартість цього майна на час оформлення технічного паспорту становила 7504 руб.

Вищенаведеним актом обстеження матеріально-побутових умов зазначено, що (помилково у 2010 році), (дійсно у 2009 році акт про пожежу від 01.10.2009 року) в дворогосподарстві за адресою АДРЕСА_1 сталася пожежа, в результаті якої було знищено крівлю літньої кухні, перекриття, 8 м.кб. дощок, крівлю добудови до житлового будинку на площі 16 м.кв. та вікна.

Після пожежі в будинку зроблено капітальний ремонт, замінено вікна та двері на металопластикові, оброблено фасад будинку, в даху розміщено кімнати (мансарда житлова), замінено водопровідні труби та зроблено нову каналізацію із зведенням санвузла. Наявну на час державної реєстрації у 2000 році літню кухню з'єднано з новозбудованою добудовою до житлового будинку та зведено гараж.

Із зведеного акту вартості будинку, господарських будівель та споруд, виданої за заявою ОСОБА_3 в бюро технічної інвентаризації у 2013 році, вбачається, що нерухоме майно на відміну від 2000 року складається вже із житлового будинку площею 89,7 кв.м., який є двоповерховим і складається з: підвального приміщення площею 7,6 м.кв;

- першого поверху, на якому розміщено: ганок площею 12 м.кв., хол площею 35 м.кв., дві житлові кімнати площею 18 м.кв. та 16,4 м.кв., санвузол площею 1,7 м.кв.;

- другого поверху - мансарди площею 58,8 м. кв., а також - прибудови до будинку площею 27,6 м.кв., літньої кухні з санвузлом площею 27,6 м.кв., господарської будівлі площею 49,2 м.кв., вбиральні площею 1,1 м.кв., сараю площею 8,5 м.кв., сараю свинарника площею 5,2 м.кв., гаража площею 43,4 м.кв., воріт, огорожі, колодязя.

Позивач зазначає, що джерелом отримання нею ОСОБА_1 коштів, витрачених в подальшому на реконструкцію житлового будинку, літньої кухні та будівництво добудови та гаражу, є договори кредитування.

Згідно отриманої з системи грошових переказів «Вестерн Юніон» інформації у період 2011-2015 років нею було переказано ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в загальному 17 190 євро (на час звернення до суду еквівалентно - 481 320 грн.), які в подальшому було використано на закупівлю будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт.

Окрім цього, у період 2009 року через систему грошових переказів «Вестерн Юніон» нею ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_10 було надіслано 94 353,41 грн., 2546,34 доларів США та 1800 євро, які в подальшому також було витрачено на закупівлю будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт. Так, згідно квитанцій, виданих ПАТ КБ «Приватбанк» стверджено, що ОСОБА_10 у Буштинському та Хустському відділеннях на протязі 2009 року знято грошові кошти, а саме: 10.08.2009 року - 141,81 доларів США, 13.08.2009 року - 9387.55 грн., 25.08.2009 року - 1002,66 доларів США, 07.09.2009 року - 12 570,28 грн., 10.09.2009 р. - 12 720,32 грн., 11.09.2009 року - 23 211,63 грн., 18.09.2009 року - 900 євро, 29.09.2009 року - 1321.87 доларів США; 05.10.2009 р. - 24 734 грн., 23.10.2009 року - 11 729,63 грн., 27.10.2009 року о 10:17 - 80 доларів США; 27.10.2009 року о 11:31 - 450 євро, 04.11.2009 року - 450 євро.

Згідно довідки про оцінку майна №35 від 10.06.2016 року, вартість об'єктів нерухомості в АДРЕСА_1, яка згідно даних технічного паспорту у 1988 р. становила 7504 рублів за перерахунком індексу зміни вартості будівельних матеріалів та робіт, станом на 10 червня 2016 року, становить 262 348,00 грн.

Згідно висновку про вартість майна №67 стверджено, що ринкова вартість нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 13 червня 2016 року становить 1 509 842,00 грн., в тому числі: вартість покращень здійснених після реконструкції будинку та зведенні нових споруд прибудови та гаражу, станом на 13 червня 2016 року, становить 1 247 494,00 грн., а вартість об'єкту оцінки без урахування покращень - 262 348 грн.

Враховуючи дані наведеної оцінки вартості майна, розташованого в АДРЕСА_1 можна дійти висновку, що вартість покращень після проведення реконструкції будинку (1 247 494 грн.) та зведенні нових споруд (прибудови та гаражу) становить 82,5% від загальної вартості (1 509 842 грн.), існуючих на даний час об'єктів нерухомості розташованих за вказаною адресою.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 16, 368 ч.4 ЦК України, позивачі просили визнати, що реконструйовані двоповерховий житловий будинок, площею 89,7 кв.м., який складається з підвалу, площею 13 м.кв., прибудови, площею 27,6 м.кв., мансарди, площею 58,8 м. кв., ганку, площею 12 м.кв., а також літня кухня, площею 27,6 м.кв., господарська будівля, площею 49,2 м.кв., вбиральня, площею 1,1 м.кв., сарай, площею 8,5 м.кв., сарай свинарник, площею 5,2 м.кв., гараж, площею 43,4 м.кв., ворота, огорожа, колодязь, які розташовані в АДРЕСА_1 є об'єктами спільної сумісної власності членів сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5

Припинити право приватної власності на належний згідно свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно № 1224 від 21.03.2000 року по 1/2 частинах ОСОБА_6 та ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами.

Визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на використані будівельні матеріали та результати робіт, проведених при реконструкції житлового будинку з господарськими спорудами, розташованих в АДРЕСА_1.

Рішенням Тячівського районного суду від 30 листопада 2016 року у позові ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як такого, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_13, які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,166 га , що знаходиться в АДРЕСА_1, виданої на підставі рішення Буштинської селищної ради для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Власниками житлового будинку, що розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_1, є в рівних долях ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в 1/2 частинах, згідно свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно за НОМЕР_1 від 21.03.2000 року.

Встановлено, що 01.10.2009 року в АДРЕСА_1, в літній кухні ОСОБА_3 виникла пожежа, внаслідок якої знищено крівлю літньої кухні, перекриття, крівлю добудови до житлового будинку та вікна, відповідно до акту про пожежу від 01.10.2009 року і дана обставина не заперечується сторонами.

Після пожежі було проведено ремонт та реконструкцію житлового будинку.

Із зведеного акту вартості будинку господарських будівель та споруд, виданої в бюро технічної інвентаризації у 2013 році вбачається, що нерухоме майно на відміну від 2000 року одного-першого поверху та господарських споруд складається вже з житлового будинку площею 89,7 кв.м., який є двоповерховим.

З матеріалів справи вбачається, що після пожежі в будинку зроблено ремонт, і згідно технічного висновку про стан основних будівельних конструкцій та інженерних мереж виготовленими ПП «Архітектура» 17.05.2016 року за результатами проведення обстеження технічного стану житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, фактичний рівень готовності становить - 96%. На підставі технічного обстеження та візуального огляду не виявлено значних дефектів та пошкоджень конструктивних елементів та будівель в цілому. Незначні дефекти усуваються в процесі експлуатації ремонтними роботами.

Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного Приватним консалтинговим підприємством «Консульт» після проведення ремонту та реконструкції будинку, добудов та дворогосподарства, станом на 13.06.2016 року визначено ринкову ціну даного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що становить 1 509 842 грн. в тому числі вартість покращень, здійснених після реконструкції будинку та зведенні нових споруд прибудови та гаражу, станом на 13.06.2016 року становить 1 247 484 грн., а вартість об'єкту оцінки без урахування покращень - 262 348 грн.

Стаття 331 ЦК України передбачає набуття права власності на новостворене майно. Згідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Самочинно збудоване майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку.

У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які викладені в п.п. 4, 5 постанови № 7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» у разі збільшення цінності будинку за рахунок ремонту та поліпшення допоміжних приміщень така участь дає право вимагати не визнання права власності, а відшкодування затрат на будівництво, якщо допомогу вони надавали не безоплатно.

У правовій позиції у справі №6-130 цс 13 Верховний Суд України зазначив, що у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти не є об'єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України), а тому не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно із нормами ст. ст. 364, 367 ЦК України.

Згідно зі ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

У відповідності до ч. 4 ст. 368 ЦК України майно побудоване в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Із матеріалів справи вбачається, що реконструкція спірного житлового будинку і його добудов є самочинним, та з урахуванням вимог ст. 376 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано вважав, щодо унеможливлення набуття на нього права власності, як об'єкту нерухомого майна до його узаконення в установленому порядку, в тому числі спільної сумісної власності та на час проведення реконструкції і на даний час позивачі є членами сім'ї відповідачів у розумінні ст. 3 СК України і вимога про припинення права приватної власності відповідачів на нерухоме майно є недоведеною.

Факт реконструкції будівель не оспорюється, однак ступінь участі кожного і конкретний розмір фінансових та трудових вкладень позивачами не доведено, що є підставою визначити на які саме будівельні матеріали і результати роботи претендує позивач та які покращення вчиненні за рахунок безпосередньої її праці і кошти, а надані ними довідки банків про отримання кредитів, квитанції про отримання готівки, накладні на придбання матеріалів, платіжні чеки і рахунки самі по собі не можуть свідчити, що отримані кошти та придбані матеріали використані для реконструкції саме цього будинку і для вказаних цілей.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, результати оцінки доказів судом відображено у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови і обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Тячівського районного суду від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Собослой Г.Г.