Постанова № 66400473, 22.02.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №359/335/17

Провадження №2-а/359/122/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача Лосінця Д.Ф.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну спра-ву за адміністративним позовом ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_1, до Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

встановив:

В січні 2017 року ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_1, звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що його довіритель був органі-затором мирного зібрання віруючих Української Православної Церкви - Всеукраїнської Хресної ходи миру, любові та молитви за Україну, яка 25 - 26 липня 2016 року повинна була пройти через м. Бориспіль. Тому 8 липня 2016 року позивач подав Бориспільському місь-кому голові Федорчуку А.С. письмове прохання, в якому він повідомив про проведення мир-ної акції в рамках Хресної ходи, приуроченої до відзначення річниці Хрещення Русі, та про-сив забезпечити охорону громадського порядку за допомогою Національної поліції України. 19 липня 2016 року Бориспільському міському голові Федорчуку А.С. було подано письмове звернення віруючих Української Православної Церкви на підтримку проходження Все-української Хресної ходи миру, любові та молитви за Україну через м. Бориспіль. Не зважаючи на це, рішенням Бориспільської міської ради №864-12-VII від 22 липня 2016 року було заборонено Хресну ходу миру Української Православної Церкви через м. Бориспіль. Однак обмеження в реалізації права громадян на мирне зібрання може встановлюватись ви-ключно судом, а не органом місцевого самоврядування. Крім того, Хресна хода була мирним зібранням, яке не було спрямовано на порушення інтересів національної безпеки, провоку-вання заворушень та порушення громадського порядку. Ці обставини свідчать про те, що рішення органу місцевого самоврядування суперечить ст.39 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також порушило право віруючих Української Православної Церкви на мирне зібрання. Тому представник позивача ОСОБА_2 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №864-12-VII від 22 липня 2016 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримують ад-міністративний позов та просять суд задовольнити його.

Представник відповідача Лосінець Д.Ф. не визнає адміністративний позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що Хресна хода повинна була пройти через м. Бориспіль 25 - 26 липня 2016 року. Оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є ненормативним актом одноразового застосування. 27 липня 2016 року воно вичерпало свою юридичну силу. Тому представник відповідача Лосі-нець Д.Ф. просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вислухавши пояснення учасників адміністративного процесу та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 8 липня 2016 року позивач подав Бориспільському міському голові Федорчуку А.С. письмове прохання (а.с.5), в якому він повідомив про проведення 25 липня - 26 липня 2016 року в м. Борисполі мирної акції в рамках Хресної ходи, приуроченої до від-значення річниці Хрещення Русі, та просив забезпечити охорону громадського порядку за допомогою Національної поліції України.

19 липня 2016 року Бориспільському міському голові Федорчуку А.С. було подано письмове звернення віруючих Української Православної Церкви на підтримку проходження Всеукраїнської Хресної ходи миру, любові та молитви за Україну через м. Бориспіль (а.с.6-7).

Однак рішенням Бориспільської міської ради №864-12-VII від 22 липня 2016 року (а.с.8) було заборонено Хресну ходу миру Української Православної Церкви через м. Борис-піль.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з ч.2 ст.39 Конституції України обмеження щодо реалізації права громадян збиратись мирно може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи зло-чинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Встановлено, що представник відповідача Лосінець Д.Ф. не надав жодного доказу на підтвердження того, що Всеукраїнська Хресна хода миру, любові та молитви за Україну була спрямована на порушення інтересів національної безпеки, провокування заворушень та пору-шення громадського порядку. Крім того, питання про обмеження щодо реалізації права віруючих Української Православної Церкви на мирне зібрання в м. Борисполі повинно було вирішуватись в порядку ст.182 КАС України та відносилось до повноважень Київського ад-міністративного окружного суду, а не Бориспільської міської ради. Це свідчить про те, що відповідач діяв поза межами повноважень, передбачених чинним законодавством.

Аналіз викладених обставин свідчить про те, що оскаржуване рішення органу місце-вого самоврядування суперечить ч.2 ст.39 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також порушило право віруючих Української Православної Церкви на мирне зібрання.

З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності та порушених прав нале-жить визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №864-12-VII від 22 липня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування прак-тики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч.2 цієї Конвенції здійснення права на свободу мирних зібрань не підлягає жод-ним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократич-ному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання завору-шенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в п.44 - п.45 у справі «Сергій Кузнєцов проти Росії», будь-які заходи, які порушують свободу зібрання й вираження думки, окрім ви-падків підбурювання до насилля або відмови від принципів демократії, - якими б шокуючи-ми й неприйнятними певні точки зору чи слова могли б видаватись органам влади - під-ривають демократію чи навіть ставлять її під загрозу. В демократичному суспільстві, засно-ваному на верховенстві права, має надаватись належна можливість вираження ідей, які кида-ють виклик існуючому порядку, у вигляді здійснення права на зібрання (рішення у справі «Stankov and the United Macedonian Organization Ilinden v. Bulgaria»). Будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче порушує звичний план життя і органам місцевої влади важ-ливо продемонструвати певну терпимість до мирних зібрань, оскільки свобода зібрань, що гарантується статтею 11 Конвенції, не повинна втрачати своєї суті.

Встановлено, що Хресна хода була виключно мирним зібранням, зміст якого полягав у спільному молебні за відновлення миру в Україні. Це мирне зібрання не було спрямовано на підбурювання до насилля або відмови від принципів демократії. Прийняття Бориспільською міською радою рішення про заборону Хресної ходи миру Української Православної Церкви через м. Бориспіль є свавільним та необґрунтованим порушенням ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що припинення такого порушення є додатковою, але не менш важливою підставою для задоволення адміністративного позову.

В змісті рішення Бориспільської міської ради №864-12-VII від 22 липня 2016 року не зазначений конкретний період часу, протягом якого діє заборона Хресної ходи через м. Бориспіль. Ця обставина свідчить про те, що заборона проведення такого мирного зібрання продовжує тривати та буде поширюватись також на наступну Хресну ходу, яка в майбут-ньому може проходити через м. Бориспіль.

З огляду на це суд критично оцінює доводи представника відповідача Лосінця Д.Ф. про те, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є ненормативним актом одно-разового застосування, яке вичерпало свою юридичну силу. Ця обставина не відповідає дійс-ності.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторо-ни, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документаль-но підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повно-важень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадо-ва чи службова особа.

Згідно з п.1 ч.1 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору по-вертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Встановлено, що при пред'явленні адміністративного позову ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 1280 гривень. Це підтверджується квитанцією №7 від 5 січня 2017 року (а.с.1). Як вбачається з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», йому належало сплатити судовий збір в розмірі 640 гривень. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 640 гривень (1280 - 640). Пред'явлений ним адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської міської ради на користь ОСОБА_2 належить стягнути витрати на оплату судового збору в роз-мірі 640 гривень. Крім того, слід зобов'язати Бориспільське УДКСУ в Київській області по-вернути йому зайво сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень.

Керуючись ч.1 ст.158, ст.159, ч.1-ч.3 ст.160, ст.161, п.1 ч.2 ст.162, ст.163 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_1, до Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №865-12-VII від 22 липня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської міської ради на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 640 гри-вень.

Зобов'язати Бориспільське управління Державної казначейської служби України в Київ-ській області повернути ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 гривень, зайво сплачений ним згідно з квитанцією №7 від 5 січня 2017 року (рахунок: 31216206700004, код ЄДРПОУ: 38007070, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача МФО: 821018).

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець