Ухвала суду № 66400303, 04.05.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/21051/13-к Головуючий у 1-й інст. Зіневич І. В.

Категорія ст.190 ч.4 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Євстафєвої Т.А.

суддів: Завязуна С.М., Жизнєвського Ю.В.

секретар Скородинська Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги прокурора Момота Д.П., потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 21 березня 2017 року у кримінальному провадженні № 12013060170000219 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України,

з участю: прокурора Момота Д.П.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

встановила:

В апеляційній скарзі прокурор Момот Д.П. просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити за матеріалами кримінального провадження новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор Момот Д.П. стверджує, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог чинного законодавства. Також зазначив, що суд, вказуючи на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, свідомо проігнорував інформацію відображену у реєстрі досудових розслідувань, а саме, що ОСОБА_5 та приватний нотаріус ОСОБА_6 допитувались у ході досудового розслідування як свідки, у списку осіб, які підлягають виклику у судове засідання, вони також заявлені. При цьому прокурор вказав, що підставою повернення обвинувального акта є лише невідповідність вимогам КПК України обвинувального акта, а не його додатків.

Крім того, стверджує апелянт, суд вийшов за межі ст.315 КПК України, оскільки вдався до аналізу фактичних обставин кримінального провадження та їх оцінки, що є недопустимим в ході підготовчого судового засідання.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою матеріали кримінального провадження № 12013060170000219 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України направити на новий судовий розгляд.

В обгрунтування апеляції потерпілий ОСОБА_1 стверджує, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 вказано час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, характер дій, форму вини та інші обставини кримінального правопорушення.

Посилання суду на те, що обвинувальний акт не містить часу, місця вчинення злочинів обвинуваченою ОСОБА_2, є передчасними та необгрунтованими, оскільки вказане питання не є предметом судового розгляду під час підготовчого провадження, а може бути вирішено при розгляді кримінального провадження по суті, зокрема в частині визнання доказів допустимими чи недопустимими.

Також вважає, що суд першої інстанції фактично вийшов за межі дослідження обставин, які мають бути вирішені у ході підготовчого засідання та фактично вдався до оцінки обвинувального акта на предмет правильності формулювання та юридичної кваліфікації дій особи.

Оскаржуваною ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013060170000219 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору Житомирської місцевої прокуратури.

Суд умотивував своє рішення тим, що з тексту обвинувального акта вбачається лише виклад певних обставин, а не фактичних обставин кримінального правопорушення.

Також суд вказав, що в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не містить обставин, які підлягають доказуванню, а саме не містить часу, місця вчинення злочинів, які на думку обвинувачення вчинила ОСОБА_2 за ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України. Хоча як вбачається зі змісту обвинувачення, місце вчинення злочинів орган досудового розслідування мав можливість встановити, що також перешкоджає вирішенню питання щодо підсудності справи Богунському районному суду м. Житомира в порядку ст.32 КПК України.

Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не вбачається взагалі, оскільки воно скопійоване з викладення певних обставин подій.

Крім того, суд зазначив, що в долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація щодо процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5, приватного нотаріуса ОСОБА_6, хоча в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_2 зазначено, що остання вчиняла злочинні дії за участю цих осіб.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення інших учасників судового провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах визначенихст.404 КПК України, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відомості, які має містити обвинувальний акт, передбачені ч.2 ст. 291 КПК України.

Згідно положень п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Колегія суддів вважає, що направлений до суду обвинувальний акт, складений в межах кримінального провадження № 12013060170000219 від 13.02.2013 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст.366 КК України відповідає вимогам ст.291 КПК України і підстав для його повернення у суду першої інстанції не було.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.404,407 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційні скарги прокурора Момота Д.П. та потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 21 березня 2017 року у кримінальному провадженні № 12013060170000219 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України про повернення обвинувального акта скасувати і матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2 повернути до Богунського районного суду м. Житомира для розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: