Ухвала суду № 66399148, 27.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2017 р. м. Київ К/800/9815/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Панькіна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови, в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 0148/100000/15 від 25.03.2015 року та закрити провадження у справі про порушення митних правил від 25.03.2015 року № 0148/100000/15.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.11.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13.11.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2015 року ОСОБА_4 до Київської міської митниці ДФС України було подано митну декларацію № 100260006/2015/480005, відповідно до якої ним було заявлено до митного оформлення предмети колекціонування, що становлять історичний інтерес, культурну цінність:

- серійний легковий автомобіль марки «Jaguar», моделі ХК 120, модифікації SE, 1954 року випуску, кузов - родстер, з 2 дверима, кількість місць - 2, номер шасі НОМЕР_7, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер коробки передач НОМЕР_8, відноситься до спортивних автомобілів, об'єм двигуна - 3,4 л., тип двигуна - бензиновий, колір - червоний, знаходить у первинному стані, без суттєвої зміни шасі, систем керування і гальмування, двигуна, збереження автомобіля задовільне, виробник GB, торгівельна марка - «Jaguar»;

- серійний легковийавтомобіль марки «Studebacker» з кузовом Touring, 1924 року випуску, у розібраному стані, об'єм двигуна - 4,7 л., тип двигуна - бензиновий, кількість дверей - 4,номер кузова НОМЕР_3, колір - червоний, виробник - «Studebacker Corporation», торгівельна марка - «Studebacker», знаходить у первинному стані, без суттєвої зміни шасі, систем керування і гальмування, двигуна, збереження автомобіля незадовільне;

- серійний легковий автомобіль марки «Chrysler» моделі 62, 1928 року випуску, у розібраному стані, кузов - седан, кількість дверей - 4, номер двигуна - НОМЕР_9, об'єм двигуна - 3,0 л., тип двигуна - бензиновий, колір - зелений, знаходить у первинному стані, без суттєвої зміни шасі, систем керування і гальмування, двигуна, збереження автомобіля незадовільне, виробник - «Chrysler Corporation», країна виробник - US, торгівельна марка - «Chrysler».

За кодом УКТ ЗЕД позивачем зазначений вище товар віднесено до НОМЕР_4 - колекції та предмети колекціонування із зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес.

З метою перевірки класифікації згідно з УКТ ЗЕД заявленого товару посадовими особами митного поста «Східний» Київської міської митниці ДФС до спеціалізованого підрозділу Київської міської митниці ДФС було направлено відповідний запит від 10.02.2015 року № 480005 з метою перевірки правильності класифікації товарів, заявлених в митній декларації позивачем, оскільки у працівників митниці виникло питання щодо правильності класифікації товарів.

Київською міською митницею ДФС 11.02.2015 року було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-100000000-0017-2015, якими автомобіль марки «Jaguar», моделі ХК 120, модифікації SE, 1954 р.в. та автомобіль марки «Studebacker» з кузовом Touring, 1924 р.в. за кодом УКТ ЗЕД віднесено до НОМЕР_5 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 см 3, що використовувалися понад 5 років), а автомобіль марки «Chrysler» моделі 62, 1928 р.в. - НОМЕР_6 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см 3, але не більш як 3000 см3 , що використовувалися понад 5 років).

Отже, з урахуванням того, що різниця між митними платежами, зазначеними в митній декларації за кодом НОМЕР_4 та платежами, які повинні сплачуватися за кодом НОМЕР_5 УКТ ЗЕД та за кодом НОМЕР_6 УКТ ЗЕД за ставкою мита 10 %, склала 355061,87 грн., відповідач дійшов висновку про те, що позивач умисно заявив в Декларації неправильний код УКТ ЗЕД з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до статті 485 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Заступником начальника Київської міської митниці ДФС Кондратюком О.М. 25.03.2015 року винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0148/100000/15, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1065185,61 грн.

Позивачем було оскаржено до суду рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визначення коду товару від 11.02.2015 року № КТ-100000000-0017-2015.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 року визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС України про визначення коду товару від 11.02.2015 року № КТ-100000000-0017-2015.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування рішення Київської міської митниці ДФС України про визначення коду товару від 11.02.2015 року № КТ-100000000-0017-2015 - відмовлено, а тому в силу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, дана постанова набрала законної сили і обставини, встановлені нею, згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Однак, такий висновок судів є передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року було оскаржено в касаційному порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2015 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року (а.с.114).

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналіз статті 485 Митного кодексу України свідчить про те, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею, пов'язаного із заявленням в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, характеризується умислом. Отже, метою, як обов'язковою ознакою складу правопорушення є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ключовим питанням при визначенні наявності вини в діях позивача є правомірність визначення коду УКТ ЗЕД ввезеного ним товару (автомобілів), яке було предметом розгляду у справі № 826/6468/15.

На час розгляду даної справи судам попередніх інстанцій було відомо про відкриття касаційного провадження у справі № 826/6468/15. Для повного з'ясування обставин справи та вірного її вирішення суду слід було з'ясувати, чи можливо розглянути справу до вирішення судом касаційної інстанції справи № 826/6468/15 та прийняти з цього питання процесуальне рішення.

Крім того, судом не було досліджено питання, якими саме Поясненнями до УКТ ЗЕД керувався митний орган, приймаючи рішення про визначення коду товару від 11.02.2015 року № КТ-100000000-0017-2015, оскільки Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 року № 1561 в редакції наказу Міндоходів України від 03.09.2013 року № 441, та Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 15, містять різні трактування товарної позиції 9705.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищезазначених обставин, рішення в даній справі не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що є порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

С.А. Горбатюк

В.Ф. Мороз