Ухвала суду № 66398702, 14.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 р.Справа № 2-а-3592/09/2170

Категорія:8.2.2Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Алєксєєва В.О.

ОСОБА_1

в звязку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року відкрите акціонерне товариство (у подальшому публічне акціонерне товариство (ПАТ)) "Бериславський елеватор" звернулася до суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у Бериславському районі Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 лютого 2009 року:

-№0000162310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 32 881 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 6 576 грн.;

-№0000172310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 66 864 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 33 432 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством валових витрати та податкового кредиту з ПДВ на підставі договору з придбання зерна, який фактично не виконувався. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки виконання укладеного договору підтверджується необхідними документами, зокрема на перевезення вантажу та платіжними дорученнями.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що документи, які були надані позивачем в підтвердження отримання транспортних послуг, не відповідають чинному законодавству і не мають юридичного статусу; акт приймання-здачі виконаних робіт не дозволяє встановити куди та звідкіля перевозилась продукція, яким транспортом, товарно-транспортні накладні свідчать про те, що перевезення відбувалось іншою особою за власний рахунок.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року відмовлено ПАТ "Бериславський елеватор" в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бериславському районі Херсонської області від 09 лютого 2009 року №0000162310/0, №0000172310/0.

В апеляційній скарзі ПАТ "Бериславський елеватор" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПАТ "Бериславський елеватор", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

При проведенні планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року відповідач встановив, що порушення підприємством п.5.2, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.6, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" призвело до заниження податку на прибуток на суму 44 000 грн., а порушення пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" призвело до заниження ПДВ на суму 66 863, 72 грн.

Згідно з актом перевірки, за договором №01/09-6 від 01 вересня 2008 року та договором №26/09-6 від 26 вересня 2008 року ПП "Інвестагропівдень" (продавець) взяло на себе зобов'язання поставки у власність покупця 1 642,3 тони ячменя урожаю 2008 року, а ВАТ "Бериславський елеватор" (покупець) зобов'язаний прийняти товар і оплатити його вартість, умови поставки: франко-елеватор. Згідно договору б/н від 01 вересня 2008 року, укладеного з ТОВ "Таврійська зернова компанія", м. Херсон (перевізник), останнє взяло на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому ВАТ "Бериславський елеватор" (відправник) вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, яким є м. Берислав, за що ВАТ "Бериславський елеватор" бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу яка становить 401 182, 30 грн., виходячи з розрахунку 295 грн. за тону, усього 1 359, 94 тон.

Перевіркою товарно-транспортних накладних, наданих позивачем, було встановлено, що замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем в них значиться ПП "Інвестагропівдень".

Виконання договорів поставки зерна від ТОВ "Інвестагропівдень" позивачу, а позивачем - ТОВ "Укрбудторг" здійснено шляхом переоформлення зерна згідно наказів за формою №16 із загального зберігання ПП "Інвестагропівдень" в договірне ВАТ "Бериславський елеватор", а в подальшому переоформлено на загальне зберігання ТОВ "Укрбудторг", отже, транспортні послуги були не потрібні.

За наслідками перевірки ДПІ у Бериславському районі прийняла податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються.

Позивач уклав із ТОВ "Таврійська зернова компанія" договір перевезення вантажу від 01 вересня 2008 року, за яким останнє повинно було надати позивачу послуги по перевезенню належного йому зерна ячменю. В підтвердження даної фінансово-господарської операції ВАТ "Бериславський елеватор" під час перевірки надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0031 від 30 вересня 2008 року на суму 401 182, 30 грн., платіжне доручення №949 від 20 жовтня 2008 року, товарно-транспортні накладні, які свідчать що замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є ПП "Інвестагропівдень", а не ВАТ "Бериславський елеватор".

Згідно з довідкою документальної невиїзної перевірки ПП "Інвестагпропівдень" за вересень 2008 року від 14 квітня 2009 року №1285/23-6/33511741, транспортування та вантажні роботи при поставці ячменя позивачу у вересні 2008 року відбувалась за рахунок ПП "Інвестагропівдень". Первинні документи результати оперативно-розшукової роботи податкового органу (пояснення водіїв) підтверджують що транспортування зерна ячменю та вантажні роботи проводилися за рахунок ПП "Інвестагропівдень", зерно перевозилось від виробників до елеватора для зберігання. В подальшому ячмінь, накопичений ПП "Інвестагропівдень", переоформлено згідно наказів за формою №16 із загального зберігання ПП "Інвестагропівдень" в договірне ВАТ "Бериславський елеватор" відповідно наказу №48 від 19 вересня 2008 року.

Документи, на підставі яких позивач відніс витрати по перевезенню до валових витрат наступні.

Акт здачі-приймання робіт без дати та номера, складений позивачем та ТОВ "Таврійська зернова компанія", містить тільки найменування робіт, вагу сільгосппродукції, яка експедирувалась, та вартість послуги. В акті здачі-приймання робіт не вказано пункти відвантаження та розвантаження, назву вантажовідправника та вантажоодержувача, прізвище, посада осіб, які підписали акт. З акта приймання-здачі робіт, договору та інших документів неможливо встановити вартість транспортних послуг та залежність розміру цих послуг від будь-яких факторів, вартість транспортування однієї тони сільгосппродукції, найменування перевізника.

Внаслідок перевезення позивач отримав збитки: вартість однієї тони придбаного ячменю з урахуванням транспортування склала 1 140 грн. (ціна придбання) + 295 грн.(транспортування) = 1 435 грн. або 1 080 грн. + 295 грн. = 1 375 грн., а продано зерно ячменя було за ціною 1 140 грн. (1227,3 тон) та 1 055 грн. (272,5 тон).

Позивач не надав пояснень з приводу продажу ячменю за ціною, меншою собівартості.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про придбання ним товару для використання у власній господарській діяльності виявились необгрунтованими і, тому, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (вказані Закони втратили чинність, але регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення).

В апеляційній скарзі ПАТ "Бериславський елеватор" вказується, що валові витрати та податковий кредит підприємства підтверджені всіма необхідними документами. Також, вказується, що у податкового органу не має повноважень на здійснення висновків щодо нікчемності правочинів, у зв'язку з чим, оскаржені рішення є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів з метою використання у власній господарській діяльності платника податку, а податкові накладні та розрахункові документи лише підтверджують цей факт.

З матеріалів справи вбачається, що рух товару за договорами №01/09-6 від 01 вересня 2008 року та №26/09-6 від 26 вересня 2008 року не підтверджений належним чином. Так, в акті здачі-приймання робіт (складеному позивачем та ТОВ "Таврійська зернова компанія") відсутня інформація щодо пунктів відвантаження та розвантаження, назви вантажовідправника та вантажоодержувача, прізвищ і посад осіб, які підписали акт. Також, з інших документів, наданих позивачем, неможливо встановити вартість транспортних послуг та залежність розміру цих послуг від будь-яких факторів, вартість транспортування однієї тони сільгосппродукції, найменування перевізника.

Крім того, в апеляційній скарзі не має жодного доводу на спростування висновків суду першої інстанції щодо відсутності ділової мети в операціях продажу товару за ціною, нижчою ціни придбання.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про неправомірність формування позивачем валових витрати і податкового кредиту і, відповідно, необхідність відмови у задоволенні позовних вимоги є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: