Ухвала суду № 66398169, 10.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/164/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агромаш концепт» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агромаш концепт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, що судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.82, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Агромаш концепт» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 31.03.2016.

За результатами перевірки складено акт від 10.08.2016 №320/14/33336060, з якого вбачається, що ПП «Агромаш концепт» завищено р. 05 «Витрати операційної діяльності» за 2014 рік у загальній сумі 2 383 125 грн та за 2015 рік на суму 4 944 115 грн по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 щодо надання посередницьких (аутсортингових) послуг.

На підставі викладеного, в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем в порушення пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 152 ПК, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), пп. 2.1, пп. 2.4 п. 2 Положення № 88, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірена загальну суму 1 319 047 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 428 962 грн., за 2015 рік у 890 085 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 01.09.2016 № 0003051400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 1 319 047 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 107 240 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України 01.12.2016 № 25930/6/99-99-11-0101-25 податкове повідомлення рішення від 01.09.2016 № 0003051400 скасовано в частині донарахувань по операціях за 2015 рік щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ФОП ОСОБА_2 і не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік, в іншій частині податкове повідомлення рішення залишено без змін.

У зв'язку із викладеним, відповідачем 16.12.2016 прийнято нове податкове повідомлення рішення № 0004041400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 818 514 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 107 240 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою обґрунтовано зроблено висновок, що посередницькі (аутсорсингові) послуги, отримані від ФОП ОСОБА_2, не мали ділової мети та не принесли економічного ефекту у результаті господарської діяльності ПП «Агромаш концепт», а спрямовані на зменшення оподатковуваного прибутку у 2014 році та фінансового результату до оподаткування по податку на прибуток у 2015 році, та не підлягають врахуванню у складі витрат з податку на прибуток.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК. Так, згідно з положеннями п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-XIV.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат для визначення об'єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та валових витрат позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав на відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_2 у 2014 році.

Так, 06.01.2014 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (посередник) укладено договір № 5 щодо надання посередницьких (аутсорсингових) послуг, згідно умов яого замовник доручає, а посередник зобов'язується виконати ряд певних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію замовника у відповідності до умов останнього.

У відповідності до п. 2.1.1 цього договору посередник, виконуючи послугу щодо пошуку покупця зобов'язується: провести відповідні маркетингові дослідження кон'юнктури ринку, використовувати власну та збирати іншу комерційну інформацію про споживачів продукції замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем було надано акти приймання-передачі інформації, акти надання послуг відносно ПАТ «Росава», TOB «Білоцерківський завод «Трібо», TOB «Науково-виробнича фірма Міда, ЛТД», TOB «Інтер-ГТВ», TOB «Завод Еластомер», TOB фірма «ЕКО-ТМ», TOB «Білпромрукав», ПАТ «Берті», ФОП ОСОБА_3, ПАТ «Дубенський завод ГТВ», ПАТ «Запорізький завод ГТВ», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Монодит», ТОВ «Расмет», ПАТ «Азовсинтез», ТОВ «Азовська кабельна компанія».

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначені документи не містить вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - конкретних видів послуг, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік конкретних наданих послуг, їх об'єм, вид наданих згідно з актом виконання послуг носить загальний характер і фактично відтворює назву договору та містить загальну вказівку про надання таких послуг. Тобто, фактично акти виконаних робіт не містять обов'язковий реквізит первинного документа: «зміст та обсяг господарської операції», а тому вони не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій.

Матеріали справи також не містять відомостей про здійснення ФОП ОСОБА_2 у відповідності до п. 2.1.1 спірного договору маркетингових досліджень та їх результат, відсутня також інформація про те, яка комерційна інформація про споживачів була використана, як та ким вона збиралася.

Окрім того, як вбачається з акту перевірки та що не заперечувалось позивачем, останнім обліковується заборгованість за спірним договором перед ФОП ОСОБА_2 на суму понад 4 млн грн.

Окрім того, з наявного в матеріалах справи допиту ФОП ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32016270000000021 від 16.02.2016 вбачається, що ОСОБА_2 як можливих партнерів ПП «Агромаш Концепт» ніколи не розглядав та не рекомендував з ними співпрацювати: ПАТ «Росава», TOB «Білоцерківський завод «Трібо», TOB «Науково-виробнича фірма Міда, ЛТД», TOB «Інтер-ГТВ», TOB «ЕКО-ТМ», TOB «Білпромрукав», TOB «Завод Еластомер».

ФОП ОСОБА_2 при відібранні зазначених показань було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань. Як вірно зазначив суд першої інстанції, належних доказів того, що вказаний допит було проведено слідчим з застосуванням протиправних методів, або того, що під час його проведення ОСОБА_2 перебував у стані, в якому не міг керувати своїми діями, суду не представлено. З цих підстав, відхиляють посилання на копію підписаної від імені ОСОБА_2 заяви.

Окрім того, матеріали справи містять протоколи допиту свідків - посадових осіб TOB «Інтер-ГТВ», ФОП ОСОБА_4, TOB «Завод Еластомер», ТОВ «Монодит», які повідомили, що при здійсненні операцій з ПП «Агромаш Концепт» контактували безпосередньо з посадовими особами цього підприємства, про ФОП ОСОБА_2 їм не відомо, при укладенні договорів з ПП «Агромаш Концепт» останній участі не приймав.

Слід також відмітити, що винагорода ФОП ОСОБА_2 складана 30 % від вартості реалізованої позивачем продукції, а сума отриманих посередницьких послуг у складі собівартості реалізованої продукції складала у 2014 році значний відсоток - 27 %, при тому, що згідно наявних в матеріалах штатних розписів позивача, у його штаті перебував менеджер зі збуту, а тому доцільність (ділову мету) залучення третіх осіб для пошуку покупців на оплатній основі, колегія суддів апеляційного суду ставить під сумнів.

Враховуючи викладені обставини у своїй сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що спірний договір був укладений без мети настання реальних правових наслідків, а операції оформленні лише документально. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем протиправно сформовано витрати по взаємовідносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 за спірними договорами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ФОП ОСОБА_2 виставлено позивачу претензію, а рішенням господарського суду стягнуто інфляційні втрати та 3% річних, апеляційний суд відхиляє, оскільки підставою для висновку про необґрунтованість формування витрат для визначення об'єкта оподаткування є не їх фактичне непонесення, а їх неповязаність зі здійсненням господарської діяльності. Так, як було встановлено судом, документально оформленні господарські операції позивача фактично не були здійснені, а тому будь-які понесені на їх підставі витрати, не можуть бути використані при формуванні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Доводи апеляційної скарги про помилковість посилань в акті перевірки на норми законодавства, які діяли до 01.01.2015 колегія суддів відхиляє, оскільки спірні правовідносини позивача з ФОП ОСОБА_2 мали місце у тому числі і у 2014 році.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав на задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агромаш концепт» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.