Ухвала суду № 66398163, 10.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/370/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач) про визнання незаконними дії відповідача щодо відмови виконання приписів статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування компенсації за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області; визнання незаконними дії відповідача щодо відмови виконання приписів законодавства України щодо нарахування і виплати інфляційних втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строку виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області; зобов'язання відповідача, відповідно до статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», провести нарахування і забезпечити виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних від 10 000 гривень за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку, а саме з 13 вересня 2016 року і до дати повного розрахунку; зобов'язання відповідача провести нарахування і здійснити виплату інфляційних втрат частини доходів, що нараховуватиметься від 10 000 гривень з часу закінчення тримісячного строку 13 вересня 2016 року і до дати повного розрахунку у зв'язку з порушенням строку виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року із змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 22 березня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Державної казначейської служби України щодо не виконання вимог статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування компенсації за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2016 року по цивільній справі № 750/1705/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної Державної адміністрації, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії. Зобов'язав Державну казначейську службу України, відповідно до статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», провести нарахування і забезпечити виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 квітня 2016 року та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2016 року по цивільній справі № 750/1705/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної Державної адміністрації, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду в частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає за можливе переглянути постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Державну казначейську службу України провести нарахування і здійснти виплату інфляційних втрат частини доходів, що нараховуватиметься від 10 000 грн. з часу закінчення тримісячного строку 13 вересня 2016 року і до дати повного розрахунку у зв'язку з порушенням строків виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 квітня 2016 року з змінами внесеними 23 травня 2016 року постановою Апеляційного суду Чернігівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором бо законом.

В постановах Верховного суду України у справі № 6-49цс12 від 06 червня 2012 року та у справі № 6-38цс11 від 24 жовтня 2011 року, висловлена правова позиція, згідно якої за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами належними до сплати кредиторові.

Колегією суддів було встановлено відсутність між позивачем та відповідачем, як суб'єктом владних повноважень цивільно-правових відносин, відсутність цивільно-правового правопорушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між двома елементами.

При цьому, зазначеною статтею ЦК України регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду (лист Верховного суду України «Аналіз практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» від 01.07.2014).

Таким чином, зазначені норми цивільного права розповсюджуються на грошові зобов'язання, які виникли з договірних правовідносин, в той час як спірні правовідносини не є договірними.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.