Ухвала суду № 66397980, 23.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2017 рокусправа № 804/8096/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Синявський І.Л. (дов.від 28.12.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 р. у справі № 804/8096/16

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"21" листопада 2016 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №1057-17 стосовно стягнення з ОСОБА_3 податкового зобов'язання у розмірі 25000 грн. в якості транспортного податку за 2015 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю стягнення транспортного податку за 2015 рік, оскільки рішення про місцеві податки та збори прийнято на початку 2015 року, а отже стягнення можливо лише у 2016 році.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 р. у справі № 804/8096/16 адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року №1057-17, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в частині нарахування до сплати транспортного податку в розмірі 14 583,33 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що позивач був власником транспортного засобу Toyota Highlander, тип кузова-універсал, об'єм двигуна 3456 куб.см., 2011 року випуску. Податковим органом щодо даного транспортного засобу винесено спірне рішення про стягнення з позивача транспортного податку за 2015 рік. 02.06.2015 року даний транспортний засіб позивачем відчужено та знято з реєстрації. В той же день ОСОБА_3 придбано новий транспортний засіб легковий автомобіль Infiniti ОХ80, об'єм двигуна 5552, чорного кольору, 2014 року випуску. З огляду на встановлені по справі обставини, а також з врахуванням приписів чинного законодавства суд дійшов висновку, що з січня по червень 2015 року автомобіль позивача Toyota Highlander був об'єктом оподаткування в розумінні приписів ст.. 267 Податкового кодексу України, а отже саме за цей період є необхідним стягнення транспортного податку. Наведене обумовило часткове задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 р. у справі № 804/8096/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог. Скаржник наполягає на тому, що за 2015 рік транспортний податок стягуватись не може, оскільки закон про введення даного податку прийнятий в цьому ж бюджетному періоді, й відповідно так стягнення суперечить вимогам податкового законодавства.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за ОСОБА_3 зареєстровано легковий автомобіль Toyota Highlander, тип кузова-універсал, об'єм двигуна 3456 куб.см., 2011 року випуску. Даний автомобіль проданий позивачем та знято з реєстрації 02.06.2015 року.

02.06.2015 року ОСОБА_3 придбано та зареєстровано за собою новий транспортний засіб легковий автомобіль Infiniti ОХ80, тип кузова-загальний легковий універсал-В, номер шасі JN1JANZ62U0040050, об'єм двигуна 5552, чорного кольору, 2014 року випуску.

16 червня 2016 року державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення №1057-17, яким позивачу визначено до сплати суму транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн. Об'єктом оподаткування за вказаним податковим повідомленням-рішенням є автомобіль Toyota Highlander з визначенням періоду оподаткування 2015 рік.

Не погодившись з позицією податкового органу, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування винесеного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо правомірності часткового стягнення транспортного податку з наступних підстав.

За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року внесено зміни до ст. 267 ПК України.

Відповідно до вимог ст. 267 ПК України з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 ПК України). Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ПК України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 ПК України).

Таким чином, відповідно до вимог пп. 267.2.1 ПК України, автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Щодо доводів позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, що податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 4 Прикінцевих положеннь Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII зазначено, рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установити, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

В перехідних положенням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII яким внесені зміни до Податкового кодексу України, щодо особливостей справляння транспортного податку, зазначені особливості в прийнятті рішення щодо встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку, на 2015. Як зазначено в пункті 4 Прикінцевих положень цього закону органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міськими радами) необхідно в місячний термін, тобто до 01.02.2015 року прийняти відповідні рішення.

Дніпропетровською міською радою 28.01.2015 року прийнято рішення № 7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори», яким встановлено на території міста серед інших податків, також транспортного податку.

Згідно з п. 4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу України, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можу ть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Принцип стабільності застосовується лише у разі внесення змін до елементів податків та зборів, а не при прийнятті нових податків.

Законом України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не вносились зміни до елементів податків та зборів, ним запроваджено новий вид податку «транспортний податок».

Отже, оскільки вказаний Закон набув чинності з 01.01.2015р. та ним не передбачено особливих умов сплати транспортного податку у 2015 році, то у спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік.

Щодо правомірності визначення об'єкту оподаткування з огляду на зняття з реєстрації транспортного засобу у звітному періоді, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до статей 34, 37 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів. При цьому, забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.

Особливості визначення дати першої реєстрації автомобілів, що були у користуванні визначені розділом 7 «Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року №379.

У разі, коли на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними.

Таким чином, датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні, правомірно дату їх першої реєстрації, що визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Згідно із підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Судом встановлено, що автомобіль позивача 2011 року випуску, зареєстровано за позивачем 11.11.2011 року та знято з реєстрації 02.06.2015 року.

Відповідно пункту 267.6.5 статті 267 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на обєкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений обєкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей обєкт.

Таким чином, враховуючи, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що право власності на автомобіль НОМЕР_3 втрачено позивачем у червні 2015 року, суд дійшов висновку, що з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року автомобіль позивача був обєктом оподаткування відповідно до статті 267 Податкового кодексу України.

Щодо математичних розрахунків розміру податку, визначеного судом спір відсутній.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 р. у справі № 804/8096/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 р. у справі № 804/8096/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко