Постанова № 66397732, 04.05.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року справа № 823/155/17 м. Черкаси

13 год. 02 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника відповідача - Самофал М.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа Будо - Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області про зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2017 року до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_2, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 12.10.2016 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Будо - Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

Позов мотивований тим, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність в зв'язку з тим, що на поданих картографічних матеріалах не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та відмовою Будо-Орловецької сільської ради в погодженні на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач стверджує, що у картографічному матеріалі чітко визначено бажане розташування земельної ділянки, а тому вважає дії відповідача незаконними. Окрім того, позивач звертає увагу, що нормативного визначення вимог до графічного матеріалу законодавством не встановлено. Що ж стосується відмови Будо-Орловецької сільської ради в погодженні надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач наголошує, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене позивач вважає, відмову не мотивованою та такою, що суперечить вимогам ст. 118, 123 ЗК України. Позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його розгляд здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи - Будо - Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням від 12.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в адміністративних межах Будо - Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області за межами населеного пункту.

У відповідності до додатків, які визначенні в клопотанні, ОСОБА_2 подала копію паспорта, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Суд звернув увагу, що графічний матеріал (а.с. 11) не містить окресленого місця розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність, а загальний розмір якої значно перевищує 2га.

У зв'язку з надходженням вищевказаного клопотання позивача, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на виконання доручення віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, надіслало до Будо - Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області запит щодо можливості надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою.

Будо - Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області листом від 08.11.2016 за № 422 вирішила відмовити у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в зв'язку з тим, що не всі учасники бойових дій, які проживають в населеному пункті, забезпечені земельними ділянками.

18.11.2016 за № 9364/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку з тим, що на поданих картографічних матеріалах не зазначене бажане місце розташування земельної ділянки площею 2га, а також відмовою Будо - Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області в наданні погодження.

Вважаючи дії відповідача по відмові в задоволенні його клопотання протиправними та такими, що здійснені з порушенням норм Земельного кодексу України, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (ст. 121 ЗК України).

Статтею 116 ЗК України, зокрема частиною 1 передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.( ч. 6 ст. 118 ЗК України)

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд враховуючи, що графічний матеріал не містить окресленого місця розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність, а загальний розмір земельної ділянки значно перевищує 2га, вважає обґрунтованою відмовою відповідача від 18.11.2016 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки вона не відповідає місцю розташування об'єкта вимогам законів.

Що ж стосується другої підстави для відмови, як заперечення Будо - Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області в зв'язку з тим, що не всі учасники бойових дій, які проживають в населеному пункті, забезпечені земельними ділянками, суд зазначає.

Віце-прем'єр-міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсманом В.Б. надано Держземагентству України доручення від 08.10.2014 № 37732/0/1-14 з терміном виконання з 15.10.2014.

Це рішення є одним із перших кроків Віце-прем'єр-міністра Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. з реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р та Плану заходів щодо її реалізації, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 591-р та спрямована на розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та посилення ролі органів місцевого самоврядування в управлінні землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів.

На виконання вищезазначеного доручення, Держземагентством України прийнято наказ 15.10.2014 № 328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014", зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності", яким запроваджено з 15.10.2014, обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Вищезазначеним рішення колегії Держземагентства України передбачено: начальникам Головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014 забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування. До запиту додавати копії клопотань та графічних матеріалів до них (п.2 та п.п.2.1 рішення).

Як встановлено вище та підтверджується матеріалами адміністративної справи, Будо - Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області не погодила надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в її адмінмежах (лист від 08.11.2016 № 422).

Частиною 3 ст. 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, судом враховано, що Будо-Орловецька сільська рада Городищенського району Черкаської області своїм листом надала заперечення, які суперечать вимогам чинного законодавства (не передбачені частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в адміністративних межах Будо-Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області в частині врахування позиції ради є протиправною.

Однак, на переконання суду, ГУ Держгеокадастром у Черкаській області при прийнятті рішення правомірно враховані приписи ст. 118, що графічний матеріал не містить окресленого місця розташування земельної ділянки, а тому відмова у наданні дозволу ОСОБА_2 в цілому є правомірною.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Враховуючи, що позивачу було відстрочено сплату судового збору, з урахуванням положень ст. 88, 94 КАС України, судові витрати у вигляді сплати судового збору, підлягають до стягнення з позивача.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Черкаського окружного адміністративного суду (р/р №31212206784002, отримувач - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області, код отримувача 38031150, МФО 854018) судовий збір за подання позову в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 10.05.2017