Ухвала суду № 66397436, 05.05.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 травня 2017 року Р і в н е №817/387/17 Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Марщівська О.П.

позивача1: представник не прибув

позивача2: представник Воробюк О.В.

відповідача: представник Грабовський В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Березнівської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області доОбслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Рівбуд" про зобов'язання вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд" про зобов'язання знести самочинно збудовану будівлю, а саме: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку та гаражів по вул. С.Коваля, 2 в м. Березне, Березнівського району, Рівненської області".

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі, оскільки розгляд справи не належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства.

Представник органу прокуратури та позивача заперечили щодо закриття провадження у справі. Представник відповідача просив провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд уважає, що провадження у справі слід закрити з огляду на таке.

Судом встановлено, що Сарненською місцевою прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження №12016180060000275 від 15.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України встановлено зведення на земельній ділянці, що не перебуває у власності або користуванні замовника будівництва об'єкту самочинного будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку та гаражів по вул. С.Коваля, 2 в .м. Березне, Березнівського району, Рівненської області». На думку прокурора, оскільки самочинне будівництво вказаного об'єкту здійснено всупереч державним будівельним нормам, стандартам і правилам, без належної проектної документації, технічних умов, в порушення вимог ст. 29 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», п. 4.1. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, а також створює небезпеку для оточуючих та можливих жителів будинку, вказаний об'єкт підлягає знесенню за рахунок відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівбуд".

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законами України.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої статті 50 КАС України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Так, згідно із частиною першою статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Разом з цим у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності

При цьому, на думку суду, за змістом статті 177 ЦК України об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав.

З урахуванням норм частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 ЦК України правом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів; органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури про зобов'язання знести самочинно збудовану будівлю, а саме: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку та гаражів по вул. С.Коваля, 2 в м. Березне, Березнівського району, Рівненської області" підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права. А відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Дана справа належить до юрисдикції цивільного суду.

Аналогічної правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 15 листопада 2016 року (справа №802/1318/15-а).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судовий збір підлягає поверненню у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 157, ст. 165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Гломб Ю.О.