Постанова № 66397326, 11.05.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/1564/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача

Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)"

до відповідача

Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області

про

визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

16.09.2016 Кременчуцька виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69) (надалі – позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (надалі – Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2016 №0020171303/906 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у загальному розмірі 19204,34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 27.05.2016 №0020171303/906 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 19204,34 грн. Вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до бюджету.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.80).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У письмових запереченнях наполягав на тому, що позивачем не забезпечено своєчасну сплату єдиного внеску, самостійно визначеного у поданих звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2016 року, у зв'язку із чим спірним рішенням застосовано штрафну санкцію (а.с.43-45). Також у цих запереченнях просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2017 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача, а саме змінено найменування з Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69) на Державна установа "Кременчуцька виправна колонія (№69)".

Таким чином, станом на дату розгляду справи найменування позивача становить Державна установа "Кременчуцька виправна колонія (№69)", код ЄДРПОУ 08564274.

27.05.2016 Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області винесено рішення №0020171303/906 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у загальному розмірі 19204,34 грн (а.с.8).

За результатом адміністративного оскарження рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.05.2016 №0020171303/906 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.9-14).

Позивач, вважаючи прийняте рішення необґрунтованими, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.05.2016 №0020171303/906, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі – Закон України № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок відповідно до статті 7 Закону України № 2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно із пунктом 3 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України № 2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із частиною десятою статті 25 Закону України № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464-VІ передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Матеріали справи свідчать, що позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 95546,68 грн (а.с.104-107). Граничний термін сплати 22.02.2016.

Крім того, позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2016 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 95287,38 грн (а.с.15). Граничний термін сплати 21.03.2016.

З рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 29.06.2016 №2688/10/16-31-10-05-11 про результати розгляду скарги (а.с.10-11) слідує, що станом на 22.02.2016 за особовим рахунком позивача обліковувалася переплата у розмірі 47774,69 грн та фактичне погашення недоїмки у розмірі 47771,99 грн відбулося за платіжним дорученням №138 від 22.02.2016 (проведено в ІКП 23.02.2016). За твердженням відповідача, затримка склала 1 день. Станом на 21.03.2016 за особовим рахунком позивача обліковувалася переплата у розмірі 47515,39 грн та фактичне погашення недоїмки у розмірі 47771,99 грн відбулося за платіжним дорученням №290 від 21.03.2016 (проведено в ІКП 22.03.2016). За твердженням відповідача, затримка склала 1 день.

Отже, за доводами контролюючого органу, позивачем порушено термін сплати єдиного внеску за січень 2016 року та лютий 2016 року.

Підставою для застосування фінансових санкцій є несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону України № 2464-VІ днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Матеріали справи свідчать, що позивач 22.02.2016 подав до управління Казначейства у Кременчуцькому районі платіжне доручення №138 на суму 95287,38 (а.с.102). Операція з проведення відбулася 23.02.2016 (а.с. 102, 116).

Крім того, 21.03.2016 позивач подав до управління Казначейства у Кременчуцькому районі платіжне доручення №290 на суму 98890,48 грн (а.с.103). Операція з проведення відбулася 22.03.2016 (а.с. 103, 116).

Отже, позивачем своєчасно було подано платіжні доручення від 22.02.2016 №138 на суму 95287,38 грн (граничний термін сплати 22.02.2016) та від 21.03.2016 №290 на суму 98890,48 грн (граничний термін сплати 21.03.2016).

Суд звертає увагу на те, що позивач є бюджетною установою. В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 №1407 (далі – Порядок №1407), органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 31 до цього Порядку) за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Згідно з пунктом 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі – Закон України № 2346-III) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 8.1 статті 8 Закон України № 2346-III передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

При цьому, згідно з пунктом 11.6 Порядку №1407 платіжні доручення (додаток 31 до цього Порядку) подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №377/8976 банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність вини позивача у несвоєчасності сплати єдиного внеску на рахунок Кременчуцької ОДПІ.

Так, позивачем виконано обов’язок щодо сплати єдиного внеску та 22.02.2016, 21.03.2016 вчасно подано до казначейської установи відповідні платіжні доручення для виконання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Кременчуцька ОДПІ, суб'єкт владних повноважень, всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довела правомірність винесеного 27.05.2016 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0020171303/906, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області №0020171303/906 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.05.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" (код ЄДРПОУ 08564274) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна