Постанова № 66397125, 25.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 квітня 2017 року Справа № 814/2756/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача Бєліка С.В., пр. відповідача Васильченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНИВАЮГ", вул. Дружби, 1-В, с. Шевченкове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57263

доБаштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 проскасування рішення № 2/14-20-08 від 08.12.2016 року, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, стягнення 88512,00 грн. збитків,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області ( з урахуванням змінених позовних вимог) про скасування рішення № 2/14-20-08 від 09.12.2016, визнання неправомірними дії щодо виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ, зобов'язання поновити в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ з 01.09.2016 року, стягнення збитків в сумі 88512 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення щодо виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ, тому вважає рішення і дії відповідача протиправними, в результаті чого підприємство зазнало збитків в сумі 88512 грн.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у позові, оскільки позивачем протягом вересня-жовтня 2016 не здійснювалась поставка сільгосппродукції, то його правомірно позбавили статусу суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ відповідно до норм Податкового Кодексу України.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Витяг з реєстру платників податку на додану вартість свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрониваюг» є платником податку на додану вартість та суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01.09.2016 року.

Рішенням № 2/14-20-08 від 09.12.2016 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування позивача виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, в зв'язку з порушенням пп.«а» п.209.6 ст.209 ПК України та абз. «б» п.209.12 ст.209 ПК України, в зв'язку з тим, що на підставі податкової інформації від 08.12.2-16 не підтверджено факт постачання сільськогосподарської продукції протягом вересня-жовтня 2016 року. Сільськогосподарське підприємство, як новостворений суб'єкт господарювання, протягом вересня-жовтня 2016 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів(послуг) - 0 грн., в т.ч сільськогосподарських товарів (послуг), на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування 0 грн., що становить 0 % та не перевищує 75% вартості всіх поставлених товарів (послуг).

Відповідно до пп. «а» п.209.6 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.

Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею (п.209.11 ПК України).

Позивач є новоутвореним сільськогосподарського підприємством (01.09.2016). Питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду та дорівнює 0 грн., але підставою для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування може бути те, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг.

Таким чином, наведені норми визначають, що для цілей оподаткування сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, частка сільськогосподарських товарів (послуг) якого складає не менше 75% від всього об'єму виробництва, при цьому за загальним правилом, ці 75% розраховуються за рік. Такий річний підхід до розрахунку питомої ваги продукції сільськогосподарського призначення дозволяє врахувати те, що виробництво сільськогосподарської продукції зазвичай є сезонним, цикл вирощування деяких сільськогосподарських культур може займати більше одного місяця. Виключенням з цього правила є підхід до оподаткування сільськогосподарських підприємств, які створені менше року - для них питома вага сільськогосподарської продукції визначається за кожен місяць окремо.

Отже, за правилами ст. 209 п. 209.11. пп. "а" ПК України, недосягнення платником податків 75% обсягу сільськогосподарського товаровиробництва, на що посилається відповідач, недостатньо для позбавлення його статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування - для цього критерієм є перевищення 25% вартості всіх товарів несільськогосподарського призначення, тобто відповідач повинен був встановити не факт постачання позивачем сільськогосподарських товарів менше ніж 75% від загального об'єму, а факт постачання несільськогосподарських товарів більше ніж 25% від цього ж об'єму. Відповідно, декларування Товариством як 0% сільськогосподарських товарів, так і 0% несільськогосподарських товарів, не надає відповідачу права вважати позивача таким, що порушив вимоги ПК України.

Відповідачем всупереч норм Податкового Кодексу не дотримано ані строків- 12 місяців для розрахунку питомої ваги , ані встановлення факту постачання несільськогосподарських товарів/послуг, питома вага яких перевищує 25%.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу, що підтверджує правомірність дій щодо виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ та рішення щодо виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ від 09.12.2016, тому позов в частині цих позовних вимог належить задовольнити.

Відповідно до пп.4 п.2 розділу ХІХ Податкового Кодексу України втратила чинність з 01.01.2017 року стаття 209 ПК України, яка регламентує спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, у т.ч встановлювала порядок реєстрації сількогосподарських підприємств , як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податковим на додану вартість.

З 01.01.2017 набув чинності Закону України від 20.12.2016 « Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким внесено ряд змін до Кодексу в частині регулювання окремих питань, пов'язаних із скасуванням спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та переведення їх на загальну систему оподаткування.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання поновити в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ з 01.09.2016 року задоволенню не підлягають, оскільки з 01.01.2017 року втратила чинність ст.209 ПК України та законодавець скасував спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, тому станом на день розгляду справи такого реєстру вже не існує.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 88512 грн., оскільки прийняття відповідачем незаконного рішення призвело до завдання позивачу збитків в сумі 88512. В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що позивачем були укладені договора купівлі-продажу великої рогатої худоби. В зв»язку з виключенням позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ, він відмовився від виконання зобов'язань по договору, тому на підставі рішення третейського суду з нього на користь контрагентів ТОВ «Калібрі-НК» та ТОВ «Світлад» стягнуто 88512 грн. штрафу. У рішеннях третейського суду зазначено, що ціна поставки ВРХ була фіксована та не підлягає зміні (п.1.3 договору), а в зв'язку з тим, що позивача виключили з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування це позбавляє його пільги з податку на додану вартість, що суттєво впливає на формування ціни реалізації товару.

Збитки - це спричинені незаконним діянням майнові втрати (витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною), що тягнуть за собою покладення на правопорушника (чи особу, визначену законом) обтяження з відновлення майнового стану потерпілого суб'єкта з покладенням обов'язку з доказування понесених втрат на останнього у встановленій процесуальній формі.

Відповідно до ст.ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні ціни.

Таким чином, суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Тому позивач, був вільний у визначені контрагента, умов договору та ціни товару.

Позивачем не доведено суду наявність причинного зв»язку між неправомірними діями відповідача та штрафом, який стягнули з позивача на підставі рішення третейського суду, оскільки штраф є наслідком укладання договору, п.1.3, якого передбачено, що ціни фіксовані та умови договору, які передбачають сплату штрафу за відмову від виконання зобов'язання. Укладання договору на таких невигідних для позивача умовах, та наслідки, які наступили від невиконання цього договору є певними ризиками підприємницької діяльності позивача, а не прийняття відповідачем протиправного рішення, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати підлягають поверненню на підставі ст.94 КАС України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНИВАЮГ" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ.

3. Скасувати рішення Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області № 2/14-20-08 від 08.12.2016 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

4. В решті позову відмовити.

5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОНИВАЮГ" судовий збір у сумі 918,66 грн. (дев'ятсот вісімнадцять гривень 66 коп.), сплачений платіжним дорученням № 38 від 20.12.2016р. за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 03.05.2017р.