Постанова № 66397122, 26.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 квітня 2017 року Справа № 814/599/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_2

доУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056

провизнання протиправним рішення від 17.03.2017р. № 27, наказу від 17.03.2017р. № 48, від 17.03.2017р. № 49, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі- відповідач ), з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 27«Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта»; наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 48 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт»; наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 49 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта»;

- скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 27 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта»;

- скасувати наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 48 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт»;

- скасувати наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 49 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта»;

- зобов'язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 18. 08. 2016 (перевірена та зареєстрована в реєстрі 25. 08. 2016 за № МК 082162381611);

- зобов'язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області поновити реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 01. 12. 2016 (перевірена та зареєстрована в реєстрі 02. 12. 2016 за № МК 142163372033).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позапланову перевірку було проведено з порушенням норм діючого законодавства, висновки викладені в рішенні, прийнятому за наслідками перевірки, не відповідають дійсності, оскільки позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті та декларації про готовність до експлуатації зазначені достовірні дані.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з підстав викладених у письмових запереченнях.

Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 01.03.2017 р. по 17.03.2017 р. відповідачем проведено позапланову перевірку на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1», за результатами якої 17.03.2017 року відповідачем складено рішення № 27 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта».

Відповідно до вказаного рішення позивачем ОСОБА_1 наведено недостовірні дані щодо наявності робочого проекту на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1», що є порушенням п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13. 04. 2011 № 466 (в редакції постанови КМУ від 26. 08. 2015 № 747).

17 березня 2017 року відповідачем винесено накази від 17. 03. 2017 № 48 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт»; № 49 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта».

Позивач вважає дії під час проведення перевірки, а також вищезазначені рішення та накази протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі-Закон), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедурні питання під час проведення перевірки визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі-Порядок).

Відповідно до п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

На місце здійсненої реконструкції жоден з посадових осіб відповідача в період проведення позапланої перевірки не виходив, про проведення перевірки відповідач позивача ОСОБА_1 не повідомляв, копій наказу про перевірку, направлення про проведення перевірки не надавав. Таким чином позбавивши позивача на надання будь-яких пояснень, документів, зауважень, виправлень чи інших даних.

Водночас, в даному випадку відповідач мав право застосувати вимоги п.14 Порядку № 553, в якому зазначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Такого акту посадовою особою відповідача не складалось.

Таким чином, позапланова перевірка проведена з порушеннями Порядку № 553.

Щодо самого порушення, яке стало підставою для скасування декларацій - подання замовником недостовірних даних, наведених у деклараціях; будівництво об'єкту без належно затвердженого проекту, то це спростовується тим, що у позивача наявні (і їх було подано відповідачу при реєстрації декларації про початок будівельних робіт) робочий проект, який розроблений ліцензованим архітектором Цимбалом А.А, а також договір на здійснення авторського нагляду під час будівництва.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не надавалися недостовірні дані, наведені в деклараціях.

Також, особливо слід наголосити про те, що з аналізу вказаних норм також вбачається, що Порядок № 553 обмежує термін можливості перевірки відповідачем достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, строком в три місяці з дня подання зазначених документів (абз. 4 пункту 7 зазначеного Порядку № 553).

При цьому, підставою перевірки відповідачем визначено лист МОПГО «Центр журналістських розслідувань», в той час як фактично здійснювалась перевірка достовірності даних, наведених декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, які обмежені трьохмісячним строком з дня подання зазначених документів.

Як і сам зазначає відповідач у оскаржуваних рішенні від 17. 03. 2017 № 27 та наказах від 17. 03. 2017 № № 48, 49:

1) декларація про початок виконання будівельних робіт, яка перевірена відповідачем та зареєстрована в реєстрі 25. 08. 2016, позивачем ОСОБА_1 подана 18. 08. 2016;

2) декларація про готовність до експлуатації об'єкта, яка перевірена відповідачем та зареєстрована в реєстрі 02. 12. 2016, позивачем ОСОБА_1 подана 01. 12. 2016.

Таким чином, на момент проведення позапланової перевірки та винесення оскаржуваного рішення від 17. 03. 2017 № 27 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта» та наказів від 17. 03. 2017 № № 48, 49 трьохмісячний строк, визначений Порядком № 553 закінчився і для перевірки даних декларації про початок виконання будівельних робіт і для перевірки даних декларації про готовність до експлуатації об'єкта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем проведено позапланову перевірку з порушенням норм діючого законодавства України.

Щодо висновків викладених в рішенні від 17. 03. 2017 № 27 та наказах від 17. 03. 2017 № № 48, 49 суд зазначає наступне.

16 червня 2016 року між ліцензованим архітектором Цимбалом А.А. та позивачем ОСОБА_1 укладено договір на здійснення авторського нагляду (арк.с 31-32).

На виконання умов вказаного договору архітектор Цимбал А.А. розробив робочий проект та здійснював авторський нагляд за об'єктом «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» (арк .с. 33-38).

ОСОБА_1 18.08.2016 подано до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 (вхідний № 6696-20-16).

Відповідачем перевірено дані декларації та внесено її до Реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

25 серпня 2016 року після перевірки відповідачем та внесення до реєстру вказаної декларації позивач ОСОБА_1 відповідно до розробленого робочого проекту ліцензованим архітектором Цимбалом А.А. (з яким також було укладено договір на здійснення авторського нагляду) розпочав роботи з реконструкції об'єкту.

Після закінчення ремонтно - будівельних робіт, позивачем ОСОБА_1 було подано 01. 12. 2016 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.

Після перевірки відповідачем та внесення до реєстру вказаної декларації (02. 12. 2016) позивач ОСОБА_1 зареєстрував у встановленому законом порядку право власності на створене таким чином майно.

Жодних недостовірних відомостей у зазначених вище деклараціях позивачем подано не було.

В подальшому службовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку, в якій констатувався факт реконструкції без належного проекту та необхідність скасування вже зареєстрованих декларацій про початок будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації.

17. 03. 2017 начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області видано наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 48 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт»; наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 49 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта».

Отже, з урахуванням обставин, що свідчать про невідповідність дій посадових осіб відповідача вимогам діючого законодавства рішення, прийняті за результатами розгляду наведених документів державного нагляду (контролю), є протиправними та підлягають скасуванню.

Також слід зазначити, що Конституційний Суд України та Верховний Суд України у подібних правовідносинах щодо скасування власних рішень суб`єктами владних повноважень дійшли наступних висновків (висловили правові позиції).

Так, у пункті 5 рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Подібну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 6 червня 2011 року за результатами перегляду справи за позовом до Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання неправомірним розпорядження, прийнятого на виконання протесту прокурора. У своїй постанові, яка, відповідно до приписів статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України, найвищий орган судової системи держави також зауважив на те, що розпорядження, яке є ненормативним правовим актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його використання, не може бути в подальшому скасоване органом, який його прийняв.

Таким чином, оскільки реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта за своїм змістом є актами одноразового застосування, які потягнули за собою певні правові наслідки, а саме вчинення ОСОБА_1 дій щодо реалізації наданого йому цими деклараціями права на проведення будівельних робіт та введення в експлуатацію обєкта, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для її скасування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини тертої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановленими частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України правилами кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень та на якого покладено обов'язок доказування, не надав суду належних доказів, дотримання вимог Порядку під час проведення перевірки, а також не надав доказів невідповідності даних зазначених у поданих позивачем деклараціях.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 18. 08. 2016 (в реєстрі 25. 08. 2016 за № МК 082162381611); поновити реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» від 01. 12. 2016 (в реєстрі 02. 12. 2016 за № МК 142163372033) слід зазначити таке.

Відповідно до даних Реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України станом на день ухвалення постанови у справі реєстрація вказаних вище декларацій відповідачем не скасована (не анульована).

А тому немає необхідності у застосуванні судом такого способу захисту прав позивача як зобов'язання відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області поновити реєстрацію декларацій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч. 3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 27 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 48 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».

4. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 17. 03. 2017 № 49 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта».

5. В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич