Ухвала суду № 66396445, 25.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 квітня 2017 р. Справа №804/1050/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфанової О.В.

при секретарі Манько К.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Юркова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування наказу.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення з адміністративним позовом до суду встановленого ст..78 Законом України «Про державну службу».

Представник позивача заперечував щодо залишення позовної заяви без розгляду, оскільки має застосовуватись саме ч.3 ст.99 КАС України.

Пунктом 9 ч.1 ст.155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 ст.65 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарним проступком є, серед іншого, порушення Присяги державного службовця.

Згідно п.4 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Статтею 77 вищезазначеного Закону встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

В силу ст.78 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії «А» до суду, а категорій «Б» і «В» - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Таким чином, вищезазначеною нормою встановлено спеціальні строки для звернення державних службовців категорій «Б» і «В» до суду за оскарженням рішення про накладення на них дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що відносно позивачки винесено наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.01.2017 року за № 04-к, який отриманий поштою 19.01.2017 року.

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом лише 09.02.2017 року.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд України в своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а інше законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 року, оскільки даний Закон прийнятий пізніше у часі ніж зміни до частини третьої статті 99 КАС України і саме цим Законом врегульовано спірні правовідносини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено, встановлений статтею 78 Закону України «Про державну службу» строк звернення до суду, причини поважності пропуску встановленого строку позивачем та його представником не наведено в судовому засіданні, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування наказу підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись п.9 ч.1 ст.155, ст.160, ст.165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.01.2017 року за № 04-к - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровский окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 03 травня 2017 року .

Суддя О.В. Єфанова