Постанова № 66396419, 19.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 р. Справа № 804/473/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Шпота Я.С., розглянувши за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

представник позивача - Комлик Д.С.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про скасування наказу, поновлення на посаді, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області , з урахуванням уточнень до адміністративного позову, про:

- визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №3306 від 04.11.2016 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4;

- визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Дніпропетровської області №314 о/с від 07.11.2016 року про звільнення підполковника поліції ОСОБА_4 з посади оперуповноваженого Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції;

- поновлення ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції;

- стягнення з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_4 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.11.2016р. по день поновлення на службі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 314 о/с звільнено з поліції за порушення службової дисципліни, невиконання вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Присяги працівника поліції. На думку позивача, його звільнення з органів поліції проведено з грубим порушенням законодавства, оскільки його звільнено за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого не було встановлено відповідачем. При цьому, позивач звертав увагу на те, що відносно нього за ті обставини, що зазначені в акті службового розслідування відкрито кримінальне провадження, але на день звільнення не було вироку суду, який би підтвердив вчинення ним кримінального правопорушення. А отже затримання особи за вчинення злочину і повідомлення їй про підозру у вчиненні злочину не є доказами винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 стало проведення відповідного до наказу ГУ НП від 04.10.2016 року №2821 службового розслідування за інформацією про проведення 04.10.2016 року працівниками прокуратури Дніпропетровської області та УСБУ в Дніпропетровській області слідчих дій у кримінальному провадженні №42016040000000750, розпочатому 30.08.2016 року за ч.3 ст.368 КК України відносно поліцейських Амур-Нижньодніпровського ВП Дніпровського ВП ГУНП. 04.10.2016 року прокуратору області затримано оперуповноваженого АНД ВП ДВП підполковника поліції ОСОБА_4 та т.в.о. начальника СПП цього ж ВП майора поліції ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, який затверджено начальником ГУ МВС України в Дніпропетровській області 04.11.2016 року №3306 та встановлено в діях ОСОБА_4 порушення службової дисципліни, в зв'язку з чим, спірним наказом позивача звільнено з посади. Таким чином, на думку представника відповідача, ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади з дотриманням норм законодавства.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підполковник поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.09.1994 року по 06.11.2015 року.

З 07.11.2015 року наказом ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 прийнятий на службу до поліції на підставі п.п.9,12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію» на посаду старшого уповноваженого Дніпропетровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області.

01.08.2016 року наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №2154 призначений на посаду оперуповноваженого Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області.

30.08.2016 року прокуратурою Дніпропетровської області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42016040000000750 за ч.3 ст.368 КК України за заявою гр.О. за фактом вимагання оперуповноваженим АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУ НП (на час подій т.в.о. заступника начальника АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП, - наказ ГУ НП від 25.07.2016 року №201 о/с, - підполковником поліції ОСОБА_4) та старшим інспектором АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП (на час подій т.в.о. заступника начальника СПП АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП ОСОБА_6), у заявниці неправомірної вигоди, щомісячно, у розмірі 5000 грн., за сприяння у здійсненні діяльності у сфері реалізації продукції харчування, алкогольних, безалкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також не притягнення у подальшому заявниці до адміністративної відповідальності за продовження незаконної господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

У ході досудового розслідування кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій прокуратурою задокументовано факт звернення пропозицією передачі, а також отримання майором поліції ОСОБА_5 та підполковником поліції ОСОБА_4 неправомірної вигоди.

04.10.2016 року посадовими особами прокуратури Дніпропетровської області та УСБУ в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_5 та підполковника поліції ОСОБА_4 затримано разом з одержаною ними неправомірною вигодою.

Цього дня, 04.10.2016 р. відповідачем видано наказ №2821 «Про призначення та проведення службового розслідування».

Комісією, відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що затримано оперуповноваженого АНД ВП Дніпропетровського ВП ГУ НП та старшого інспектора АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП ОСОБА_6, після отримання неправомірної грошової вигоди у сумі 5000,00

За результатами розслідування складено висновок службового розслідування за фактом відкриття прокуратурою Дніпропетровської області кримінального провадження відносно окремих поліцейських АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП.

За висновком службового розслідування видано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 04.11.2016 року №3306 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП», який реалізовано в установленому порядку наказом по особовому складу від 07.11.2016 року №314 о/с.

Відповідно до наказу від 04.11.2016 року № 3306 за порушення службової дисципліни , вимог ст.7 ЗУ «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчинення дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського; на оперуповноваженого АНД ВП Дніпровського ВП ГУ НП накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення №114), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з п.10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.2 Дисциплінарного Статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу встановлена ст.5 Статуту, де зазначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно із Статутом.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовою у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової її етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань їй інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культур ний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності і статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливою, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень і доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Дисциплінарного Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення визначений ст. 14 Дисциплінарного статуту, яка встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного про ступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Тобто, припинення служби за вказаною нормою є найсуворішою санкцією відповідальності працівника поліції, який вчинив діяння, несумісне з посадою та може мати місце лише тоді, коли доведено, що особа скоїла такий дисциплінарний вчинок, проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного Статуту порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Тобто, передумовою звільнення є ретельне проведення службового розслідування.

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230, за реєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

За пунктом 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Судом встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в зв'язку з порушенням службової дисципліни, пов'язаного з фактом порушення прокуратурою Дніпропетровської області кримінального провадження №42016040000000750 щодо отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 5000 грн.

При цьому суд зазначає, що інформація зазначена у висновку службового розслідування фактично обґрунтовує скоєння позивачем кримінального злочину, але матеріали справи не містять доказів про наявність обвинувального вироку відносно ОСОБА_4

Так, у висновку службового розслідування фактично відображені підстави та обставини затримання позивача працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та прокуратурою Дніпропетровської області після отримання ОСОБА_4 неправомірної грошової вигоди в сумі 5000 грн., відображені обставини, що є матеріалами кримінального провадження №42016040000000750. При цьому, у висновку відносно виявлених фактів саме дисциплінарного проступку, відповідачем відображено лише загальна інформація щодо діючих нормативно-правових актів, зокрема, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію».

З огляду на викладене, відповідачем не доведено у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, що позивачем вчинено саме дисциплінарний проступок, який є підставою для звільнення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Порушення службової дисципліни, інкриміноване позивачу, було пов'язано з його обвинуваченням у вчиненні ним кримінального правопорушення, а відповідно до положень п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У випадку ухвалення судом обвинувального вироку по кримінальному провадженню № 201720000000016, відповідач в подальшому буде зобов'язаний вчинити дії щодо звільнення позивача із займаної посади в зв'язку із набранням вироком законної сили в строки та порядку, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

21.09.2006 року Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Грабчук проти України" зазначив, що практика суду встановлює, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною (див. Daktaras v. Lithuania, заява № 42095/98, п. 41, ECHR 2000-X; A.L. v. Germany, заява №72758/01, п. 31, від 28 квітня 2005 року). Питання, чи, порушує, твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене.

Тобто, сам по собі факт затримання та повідомлення ОСОБА_4 про підозру у кримінальному провадженні №42016040000000750 не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.

Крім того, наявність або відсутність кримінального провадження відносно позивача не є визначальними при встановленні в його діях ознак, за які можливе його звільнення, натомість ні з висновку службового розслідування, ні з оскаржуваних наказів про звільнення не вбачається в чому саме полягає дисциплінарний проступок.

Слід зазначити, що діючим законодавством, зокрема, ч.3 ст.70 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Матеріалами справи підтверджується, що за фактом та діями ОСОБА_4 прокуратурою Дніпропетровської області повідомлено станом на 04.10.2016р. про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України.

Таким чином, відображення в акті службового розслідування факт отримання позивачем неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. відповідач необґрунтовано вважає дисциплінарним проступком і порушення службової дисципліни, оскільки дані дії є саме кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке передбачено нормами КК України.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив саме дисциплінарний проступок та порушив саме службову дисципліну в акті службового розслідування не відображено, матеріалами справи не підтверджується.

Отже, відповідачем при звільненні позивача за відсутності беззаперечних доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та за наявності порушеного кримінального провадження, в якому не ухвалено обвинувального вироку, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 22.01.2015 року по справі №К/800/51867/14.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача було проведено без з'ясування всіх обставин події, за відсутності зібраних у встановленому законом порядку необхідних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки позивача щодо службової дисципліни при проходженні служби.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ «Окремі питання виплати грошового забезпечення» Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016р., поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до п.7 вищезазначеного порядку поліцейським, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту.

В ході розгляду справи встановлено, що в період до 29.11.2016р. включно позивач перебував під вартою у зв'язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та у період з 30.11.2016р. по 07.12.2016р. у неврологічному відділенні ДЗ «СБЛ №1 МОЗ України (згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого №13506), у зв'язку з чим тривалість вимушеного прогулу, за який мають бути виплачені усі види грошового забезпечення, склала 91 робочий день (з 08.12.2016р. по 19.04.2017р.). Із довідки №1208 від 14.03.2017 року, наданої ГУ НП в Дніпропетровській області вбачається, що розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає 222,33 грн. (розмір місячного грошового забезпечення 6670,00 грн.), тому розмір середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 20232,03 грн.

З урахуванням того, що згідно вимог ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплат заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, суд вважає за необхідне постанову в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 6670,00 грн. допустити до негайного виконання.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 19.04.2017р.

У повному обсязі постанову складено 24.04.2017р.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №3306 від 04.11.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Амур-Нижньодніпровського ВП ГУ НП».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №314 о/с від 07.11.2016р. «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_4 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію».

Поновити ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_4 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 20323,03 грн.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення та стягнення за один в місяць в розмірі 6670,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко