Ухвала суду № 66396378, 25.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2016 р. справа №4н-16/804/166/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15 за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 89879,37грн., -

ВСТАНОВИВ :

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути заборгованість з відповідача у сумі 89879,37грн. за рахунок активів фізичної особи-громадянина в рахунок погашення існуючого податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15 адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 89879,37грн. було задоволено та стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 38341468) кошти у розмірі 89879,37грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб.

Не погодившись з цим судовим рішенням, 28.04.2015р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/166/15 від 23.02.2015 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015р. апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15 - без змін.

04.02.2016р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить переглянути вищевказане судове рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2016р. відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 та призначено дану заяву до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2016р.

25.02.2016р. в судове засідання сторони не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заявник причини неявки суду не повідомив.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Зважаючи на приписи ч.ч.1,2 ст.252 КАС України, якою встановлено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд; особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення, суд розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку письмового провадження.

Як слідує з заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вона обґрунтована тим, що 01.02.2016р. заявником виявлено, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VII від 09.04.2015р. внесено зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких п.8 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» встановлюється, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитом за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми зазначеного пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Наведене ОСОБА_1 вважає нововиявленою обставиною у розумінні приписів ч.3 ст.245 КАС України, оскільки, на думку заявника, вищевказані законодавчі зміни скасовують його відповідальність у спірних правовідносинах.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до додаткового договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №884250/ФЛ від 26 серпня 2008 року відділенням ПАТ КБ «Надра» Дніпропетровського регіонального управління анульовано (прощено) борг фізичній особі ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1. в розмірі 547885,54 грн. (а.с.7).

Фізичною особою ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік від 21 лютого 2014 року №1400004874, в якій він самостійно визначив дохід, який включається до загального оподаткованого доходу за вказаний період в розмірі 90387,74 грн. (а.с.6,8).

На адресу фізичної особи ОСОБА_1 податковим органом була направлена податкова вимога № 23763-04 від 07 серпня 2014 року про сплату податкового боргу у розмірі 89879,37 грн., яка отримана платником 24 серпня 2014 року (а.с.10-11).

Докази оскарження податкової вимоги в адміністративному чи в судовому порядку, а також сплати податкового боргу ОСОБА_1 суду не надано.

Стягнення податкової заборгованості з фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 89879,37грн. стало предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючі позов повністю, суди дійшли висновку про те, що фізичною особою ОСОБА_1 у визначений законодавством строк добровільно не сплачена самостійно задекларована та узгоджена сума податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89879,37грн.

Рішення суду у справі №804/166/15 є таким, що набрало законної сили після його перегляд в апеляційному порядку 12.11.2015р.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

При цьому, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1)об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2)не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Таким чином, до нововиявлених обставин частина 2 статті 245 КАС України відносить: 1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд; 2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад; 3) зловживання суддів; 4) скасування преюдиційного судового рішення; 5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 248 вказаного Кодексу у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Виходячи з наведених приписів, нововиявленими для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи вважаються такі істотні обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Крім того, ч.3 ст.245 КАС України передбачено, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Отже, скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили або пом'якшено чи скасовано відповідальність фізичної особи. Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.

Згідно з ч.1 ст.247 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Як зазначалося вище, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що заявник 01.02.2016р. виявив законодавчі зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VII від 09.04.2015р., які, на думку ОСОБА_1, є нововиявленими обставинами.

Проте, суд не погоджується з такою позицією заявника, оскільки закон, на який посилається ОСОБА_1, а саме Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VII, був прийнятий 09.04.2015р. та набрав законної сили 07.05.2015р.

При цьому ухвала суду апеляційної інстанції у цій справі, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, була постановлена 12.11.2015р.

Отже, на час розгляду справи №804/166/15 та ухвалення рішення за результатами такого розгляду апеляційною інстанцією Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VII від 09.04.2015р. діяв.

Таким чином, обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, такою не є, оскільки вона мала місце на час розгляду справи та ухвалення в ній рішення та, до того ж, була загальновідомою, зважаючи на те, що закони України, в тому числі і Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VII від 09.04.2015р., офіційно оприлюднюються та є у вільному доступі, в тому числі у мережі Інтернет.

Тому якщо Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VII від 09.04.2015р. на момент вирішення адміністративної справи об'єктивно існував, то він не може вважатися нововиявленими обставинами з тих підстав, що заявник про нього не знав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15.

Керуючись ст.ст.158-163, 245-253, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №804/166/15 за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 89879,37грн. - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова