Ухвала суду № 66395610, 10.05.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7155/14-ц

Провадження № 4-с/645/24/17

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2017 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

при секретарі судового засідання - Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах боржника ОСОБА_2, на бездіяльність державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції,-

встановив:

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2016 року скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах боржника ОСОБА_2, на бездіяльність державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо не здійснення заходів поновлення строку для добровільного виконання, виконавчих проваджень № 49206206, № 49205687, № 49205325, № 49205044, що приєднані до зведеного виконавчого провадження №50994120. В іншій частині відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.04.2017 року скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо не здійснення заходів з відкладення виконавчих дій, закінчення виконавчих проваджень - скасовано, питання в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2016 року залишено без змін.

В ході нового розгляду скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 в цій частині, судом встановлено наступне.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року по справі № 645/7155/14-ц, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, позов задоволено частково та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Договором позики від 11 листопада 2010 року у вигляді неповернутої частини позичених коштів в сумі еквівалентній 97500 США, що становить за курсом Національного банку України 1491750 грн. та 365000 грн. неустойки за прострочення виконання зобовязання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року по справі № 645/7155/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі його представника ОСОБА_6 задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 проценти за користування позикою за період з 11.11.2010 року по 06.06.2014 року в сумі 779514,29 грн. та 3% річних за період з 08 червня 2011 року по 06 червня 2014 року в сумі 263069,19 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року по справі № 645/7155/14-ц видані виконавчі листи, та державним виконавцем Фрунзенського відділу ДВС ХМУЮ (далі ВДВС) винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень: ВП № 49206206 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 01.04.2015 року; ВП № 49205687 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 15.04.2015 року; ВП № 49205325 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 01.04.2015 року; ВП № 49205044 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 15.04.2015 року.

Представник заявника наголосила, що 27 вересня 2016 року при ознайомленні з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 50994120 ОСОБА_2 вперше дізнався та ознайомився з постановами про відкриття виконавчих проваджень: ВП № 49206206 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 01.04.2015; ВП № 49205687 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 15.04.2015; ВП № 49205325 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 01.04.2015; ВП № 49205044 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 15.04.2015. Після цього, 04 жовтня 2016 року заявником цінним листом направлено до ВДВС заяву про відкладення виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання, закінчення виконавчого провадження, проте заява ОСОБА_2 розглянута не була.

08.11.2016 року заявником начальнику ДВС було подано заяву про сприяння дотриманню державним виконавцем прав ОСОБА_2 як сторони виконавчого провадження. Станом на момент звернення з цією скаргою відповіді не надано, заява ОСОБА_2 про відкладення виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання, закінчення виконавчого провадження не розглянута.

Посилаючись на те, що постанов про відкриття вказаних виконавчих проваджень ОСОБА_2, не отримував, у звязку з чим він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк за вказаними виконавчими провадженнями.

Кім того, заявник вважає, що зведене виконавче провадження № 50994120 (ВП № 49206206, ВП № 49205687, ВП № 49205325, ВП № 49205044) має бути закінчене в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження, оскільки фактично відбулась зміна кредитора у зобов'язанні з вказаних договорів позики та іпотеки та сторони зведеного виконавчого провадження. При цьому, ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання добровільно шляхом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» як новим кредитором у зобов'язанні з вказаних договорів позики та іпотеки 16 вересня 2016 року право власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку. З огляду на вказані обставини ОСОБА_4, ОСОБА_7, ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» 16 вересня 2016 року надали ОСОБА_2, ОСОБА_8 нотаріально посвідчені заяви, відповідно до яких не мають претензій до ОСОБА_2 та ОСОБА_8.

Проте, до цього часу постанови про закриття зведеного виконавчого провадження № 50994120 (ВП № 49206206, ВП № 49205687, ВП № 49205325, ВП № 49205044) ВДВС не винесено.

Така бездіяльність, на думку заявника, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у скарзі спосіб.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 ОСОБА_1 підтримала скаргу в цій частині в повному обсязі, та просила суд її задовольнити.

Представник ВДВС в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 10.05.2017 року до суду надійшла заява державного виконавця Літвін К.А. про відкладення розгляду скарги у звязку з неотриманням копії скарги. Разом з тим, перед судовим засіданням 10.05.2017 року ОСОБА_9 ознайомилась з матеріалами справи, про що склала відповідну розписку від 10.05.2017 року, однак в судове засідання не зявилась, причин неявки суду не повідомила.

Стягувач ОСОБА_4 та інший боржник ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга в частині, що розглядається судом, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне.

На підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року по справі № 645/7155/14-ц, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року, по справі № 645/7155/14-ц видані виконавчі листи, та державним виконавцем Фрунзенського відділу ДВС ХМУЮ винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень: ВП № 49206206 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 01.04.2015; ВП № 49205687 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 15.04.2015; ВП № 49205325 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 01.04.2015; ВП № 49205044 за виконавчим листом № 645/7155/14-ц від 15.04.2015.

В порядку ч. 1 ст. 31 Закону України Про виконавче провадження постанов про відкриття вказаних виконавчих проваджень ОСОБА_2 не отримував, про що свідчить відсутність в матеріалах вказаних виконавчих проваджень фіскальних чеків про відправлення та повідомлень про вручень рекомендованих листів, які мали бути сформовані відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5.

04 жовтня 2016 року, цінним листом з описом вкладення ОСОБА_2 направив до Фрунзенського ВДВС заяву, в якій, зокрема, просив відкласти виконавчі дії та закінчити виконавче провадження зі штрихкодовим ідентифікатором: 6105229626076, яке було отримано ВДВС, однак питання щодо відкладення виконавчих дій та закінчення виконавчого провадження до цього часу ВДВС не вирішено.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Тобто, визначення державним виконавцем строку самостійного виконання рішення суду відбувається в межах семи днів, які пов'язуються не з датою отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а з датою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, таким чином, державним виконавцем визначено строк для самостійного виконання боржником рішення в межах його повноважень. При цьому на державного виконавця не покладено обов'язку перевірки факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а початок періоду для самостійного виконання рішення суду пов'язаний не з датою отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а з датою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

За змістом зазначеної статті, відкладення проведення виконавчих дій є правом державного виконавця, а не обовязком, адже закон не містить чітких критеріїв наявності чи відсутності підстав для відкладення провадження виконавчих дій, залишаючи розв'язання цього питання на розсуд самого державного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 була присутня в суді апеляційної інстанції в судовому засіданні 26.02.2015 року по справі № 645/7155/14-ц, та їй було відомо про ухвалення рішення апеляційним судом Харківської області від 26.02.2015 року, яким частково змінено рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року. Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення, тобто 26.02.2015 року.

У зв'язку з цим, та на підставі ст. ст. 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням положень ст. 14 ЦПК України, боржник повинен об'єктивно усвідомлювати, що рішення суду, яке ним не виконується добровільно, може виконуватися у примусовому порядку у строки, встановлені державним виконавцем, які обраховуються не з дня, коли боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження, а із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому, згідно роз'яснень, що містяться у п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням наведеного, суд не наділений повноваженнями зобовязувати державного виконавця відкладати виконавчі дії, а тому вимога ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо не здійснення заходів з відкладення виконавчих дій задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги заявника про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо не здійснення заходів з закінчення виконавчих проваджень, суд вважає необхідним зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач ОСОБА_4 відступив всі свої права, що виникли або можуть виникнути у майбутньому прямо чи опосередковано з договору позики, 11.11.2010 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10А за реєстровим номером 2526 та/або іпотечного договору, 16.11.2010 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 за реєстровим номером 2567, зокрема, що підтверджуються рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року по справі № 645/7155/14-ц, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року по справі № 645/7155/14-ц, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 травня 2016 року по справі № 645/1323/15-ц, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року по справі № 645/8655/15-ц, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2015 року по справі № 645/5746/15-ц ОСОБА_7 за договором відступлення права вимоги, посвідченим 23 травня 2016 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 682, а останній Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс», ідентифікаційний код 39586791, за договором відступлення права вимоги, посвідченим 11 серпня 2016 року ОСОБА_12, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за реєстровим № 1163.

Таким чином, фактично відбулась зміна кредитора у зобов'язанні з вказаних договорів позики та іпотеки та сторони зведеного виконавчого провадження.

При цьому, ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання добровільно шляхом набуття ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс», як новим кредитором у зобов'язанні з вказаних договорів позики та іпотеки, 16 вересня 2016 року права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку.

З огляду на вказані обставини, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» 16 вересня 2016 року надали ОСОБА_2, ОСОБА_8 нотаріально посвідчені заяви, відповідно до яких не мають претензій до ОСОБА_2, ОСОБА_8. Зазначені заяви просять вважати, зокрема, заявами про повне виконання судових рішень, відмовами стягувача від примусового виконання рішення суду, заявами про повернення виконавчого листа стягувачу з примусового виконання рішення суду, підставами ухвалення яких прямо або опосередковано є договір позики, 11.11.2010 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 за реєстровим номером 2526 та/або іпотечний договір, 16.11.2010 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 за реєстровим номером 2567.

Таким чином, вказані заяви є заявами стягувача про повне виконання судових рішень по справі № 645/7155/14-ц, частково зміненого рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2015 року по справ № 645/7155/14-ц, Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 травня 2016 року по справі № 645/1323/15-ц, Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року по справі № 645/8655/15-ц, Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2015 року по справі № 645/5746/15-ц, на виконання яких було видано вищевказані виконавчі листи.

04.10.2016 року вказані заяви були направлені боржником на адресу Фрунзенського ВДВС та отримані уповноваженою особою 20.10.2016 року

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом з тим, отримавши від представника ОСОБА_2 оригінали нотаріально посвідчених заяв стягувача про повне виконання судових рішень, державний виконавець до цього часу всупереч вимог п. 9 ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», не вирішив питання щодо закриття зведеного виконавчого провадження № 50994120 (№ 49206206, № 49205687, № 49205325, № 49205044), що є порушенням прав боржника.

З огляду на викладене, суд вбачає всі підстави для визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо не здійснення заходів з вирішення питання про закінчення виконавчих проваджень, та необхідності відновлення і захисту в судовому порядку порушених прав й інтересів заявника.

Бездіяльність державного виконавця Фрунзенського ВДВС призвела до порушення прав і охоронюваних законом інтересів заявника, що є підставою для їх відновлення в судовому порядку.

Разом з тим, згідно з розясненнями, наданими Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 18 постанови від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не наділений повноваженнями зобовязувати державного виконавця закінчити виконавче провадження, оскільки такі дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися лише державним виконавцем.

Разом з тим, суд вважає необхідним зобовязати державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3, чи іншого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, якому передано зведене виконавче провадження № 50994120 (№ 49206206, № 49205687, № 49205325, № 49205044) усунути порушення п. 4 ч. 1 ст. 49, ст. 32, ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження та вирішити питання про закінчення вказаного зведеного виконавчого провадження.

У звязку з цим, вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах боржника ОСОБА_2, про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо нездійснення заходів з відкладення виконавчих дій, закінчення виконавчих проваджень задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо нездійснення заходів щодо вирішення питання про закінчення зведеного виконавчого провадження № 50994120 (№ ВП № 49206206, ВП № 49205687, ВП № 49205325, ВП № 49205044).

Зобовязати старшого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3, чи іншого державного виконавця Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, якому передано зведене виконавче провадження № 50994120 (№ ВП № 49206206, ВП № 49205687, ВП № 49205325, ВП № 49205044) усунути порушення п. 4 ч. 1 ст. 49, ст. 32, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та вирішити питання про закінчення зведеного виконавчого провадження № 50994120 ( № ВП № 49206206, ВП № 49205687, ВП № 49205325, ВП № 49205044).

В решті скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Федорова