Рішення № 66390794, 24.04.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1769/17

Провадження № 2-о/202/67/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Величко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Дніпропетровський обласний комісаріат, про встановлення юридичних фактів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року до Індустріального районного суду звернувся ОСОБА_1 про встановлення факту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії), отриманого заявником під час виконання обовязків військової служби. У заяві зазначив, що ОСОБА_1 з 1982 по 1983 роки проходив військову службу у Прикордонних військах Комітету державної безпеки СРСР (в/ч 2454). ОСОБА_1 під час проходження військової служби приймав участь у бойових діях, в результаті яких отримав поранення, контузію, що підтверджується довідкою від 26 січня 2015 року. Протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 20 січня 2015 року № 143 встановлено, що вогнепальні осколкові поранення голови, обличчя (контузія головного мозку), отримані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. З 23 січня 2015 року заявнику присвоєна ІІІ група інвалідності по причині поранення, контузії, захворювання повязаного з участю в бойових діях, у звязку з чим на підставі ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних громадян. Після звернення заявника до військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з отриманням групи інвалідності, повязаної з виконанням обовязків військової служби, йому було повернено документи на доопрацювання, оскільки відсутній документ, що свідчить про обставини травми. Листом №21/59/3-6080 від 14 грудня 2016 року Центральний прикордонний архів Федеральної служби безпеки Російської Федерації повідомив заявника, що відомості про отримання контузії та лікування у 1982 р. ОСОБА_1 відсутні. З урахуванням наведеного просить суд постановити судове рішення, яким встановити, що інвалідність ОСОБА_1 виникла внаслідок отримання ним у 1982 році поранення (контузії) при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі у Прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР (в/ч 2454) в період проходження військової служби. Крім того, просить встановити факт, що поранення (контузії) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які отримані у 1982 році при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі в/ч п/п 2454 Прикордоних військ Комітету державної безпеки СРСР в період проходження військової служби, не повязані із вчиненням ОСОБА_1 кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.

Представник заявника у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав у повному обсязі.

Заінтересована особа - Дніпропетровський обласний комісаріат про час і місце судового розгляду була повідомлена, явку свого представника в судове засідання не забезпечила.

Суд, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 234 ЦПК України, суд розглядає справи в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, передбачено ч. 1ст. 256 ЦПК України.

Частиною 2ст. 56 ЦПК Українипередбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1982 по 1983 роки проходив військову службу у Прикордоних військах Комітету державної безпеки СРСР (в/ч 2454).

ОСОБА_1 під час проходження військової служби приймав участь у бойових діях, в результаті яких отримав поранення, контузію, що підтверджується довідкою від 26 січня 2015 року.

Згідно з військовим квитком НУ №8543686, заявник 03 лютого 1983 року на підставі наказу МО СРСР № 242 від 27.09.1982 року був звільнений (демобілізований) з військової служби в запас і направлений в Індустріальний РВК Дніпропетровської області.

Протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 20 січня 2015 року № 143 встановлено, що вогнепальні осколкові поранення голови, обличчя (контузія головного мозку), отримані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

26 січня 2015 року ОСОБА_1пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому було визначено 3 групу інвалідності, що настала у звязку з участю у бойових діях на території іншої держави, про що свідчить з довідка обласної МСЕК від 26 січня 2015 року сер. 10 ААГ № 026881.

30 липня 2007 року позивач подав до Дніпропетровського обласного військового комісаріату відповідні документи та заяву про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із настанням інвалідності, внаслідок проходження військової служби.

Листом від 02 листопада 2016 року Дніпропетровський військовий комісаріат повідомив заявник про те, що заявником документи подані не в повному обсязі, а саме, не подано документ, що свідчить про обставини травми.

Листом №21/59/3-6080 від 14 грудня 2016 року Центральний прикордонний архів Федеральної служби безпеки Російської Федерації повідомив заявника, що відомості про отримання контузії та лікування у 1982 р. ОСОБА_1 відсутні.

Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року, передбачено призначення і виплату одноразової грошової допомога, зокрема, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у разі встановлення інвалідності I, II, III групи.

Для одержання одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, у відповідності з вказаним Порядком, повинен до заяви про виплату грошової допомоги, поряд з іншими документами, додати документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

У відповідності дост. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів); військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 зазначеного Законупередбачено, що до інвалідів війни належать, серед інших, інваліди з числа: учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що отримана заявником інвалідність ОСОБА_1 виникла внаслідок отримання ним у 1982 році поранення (контузії) при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі у Прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР (в/ч 2454) в період проходження військової служби.

Більш того, ні в медичній, ні у військово - обліковій документації не зазначено, що поранення та контузія головного мозку пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Суд приймає до уваги, що іншим чином встановити факт, що має юридичне значення, про який просить заявник, неможливо.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначених фактів відповідає вимогам закону та інтересам заявника, встановлюються із метою отримання пільг (грошових допомог), передбачених військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання безпосередньо обов'язків військової служби, та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 208,209,212-214,234,235,256,257,259 ЦПК України, суд -,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Дніпропетровський обласний комісаріат, про встановлення юридичного факту задовольнити.

Встановити факт отримання інвалідності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок поранення (контузії), отриманого у 1982 році при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі в/ч п/п 2454 Прикордоних військ Комітету державної безпеки СРСР в період проходження військової служби.

Встановити факт, що поранення (контузії) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які отримані у 1982 році при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі в/ч п/п 2454 Прикордоних військ Комітету державної безпеки СРСР в період проходження військової служби, не повязані із вчиненням ОСОБА_1 кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.В.Волошин