Постанова № 66384894, 03.05.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/238/17

03 травня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Осташа А. В., судді Подлісної І.М., судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Ліщинської М.М.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2;

представників відповідачів - Чорнописької В.В., Косовича І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України, Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулись у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, в якому просять:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України: вилучити інформацію про ОСОБА_1, яка була надана під час отримання податкового номера; не вносити інформацію про ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори і зберегти за ними форму обліку платників податків: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації (ст.ст.28, 294, 296 ЦК України);

- зобов'язати Кременецьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Тернопільській області, Збаразьке відділення: вилучити та знищити інформацію про ОСОБА_1, що знаходилась у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана під час видачі податкового номера; у подальшому вести облік ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як платників, податків, за раніше встановленими формами обліку (ведення обліку платників податків без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії на номеру паспорту), а саме: за прізвищем, іменем і по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;

- зобов'язати Кременецьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Тернопільській області, Збаразьке відділення: проставити у паспорті ОСОБА_1 (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; видати ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю паспорта) довідку з текстом «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, а після отримання паспорта (на сторінках 7, 8 або 9), проставити відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що вони є віруючими громадянами, належать до Української Православної Церкви і через свої релігійні переконання бажають, щоб їх облік як платників податків здійснювався без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта, за прізвищем іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації. Виходячи зі своїх переконань, позивачі звернулись до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області, Збаразьке відділення та Державної фіскальної служби України із відповідними заявами. Відповідачі відмовили у задоволенні заяв, посилаючись на дію Податкового кодексу.

Крім того, позивачі звертались до Збаразького відділення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області з повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П, яке є додатком до "Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 грудня 2013 року № 779", однак відповідачем було відмовлено у прийнятті таких повідомлень.

Позивач - ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач - ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, суду пояснили, що чинним податковим законодавством для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено можливість ведення обліку за прізвищем, ім'ям та по-батькові та серією і номером їх паспорта.

Вказали, що позивачами не дотримано визначеного законодавством порядку відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платна податків, оскільки у надісланих до податкового органу заявах відсутня інформація про реквізити паспортів позивачів, що свідчить про недотримання ними вимог пункту 63.3 статті 63, пункту 70.5 статті Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 грудня 2013 року.

Таким чином, оскільки позивачами не було дотримано вимог законодавства щодо способу реалізації права на відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків, не надано податковому органу необхідного обсягу інформації за встановленою формою для вчинення належних дій, то відповідачі правомірно відмовили задоволенні заяв позивачів. З огляду на зазначене, представники відповідачів вважають, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних міркувань.

Суд встановив, що в грудні 2016 року позивачі звертались до відповідачів із заявами, у яких просили здійснювати в подальшому їх облік, як платників податків та інших обов'язкових платежів, під власним ім'ям (прізвище, ім'я та по-батькові), проставити у паспортах відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, без згоди фізичної особи платника податків, внести у паспорти на сторінках 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового кодифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

На вказані заяви позивачі отримали відповіді, викладені у листах №616/К/99-99-08-02-01-14 від 16.01.2017 та №08-00/114 від 19.01.2017, в яких позивачам було відмовлено у задоволенні їх заяв зв'язку із відсутністю законодавчих актів, та роз'яснено право фізичних осіб - платників податків відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання. Зокрема, вказано, що пунктом 63.3 статті 63 та пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України передбачено новий порядок обліку осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера. Такий облік здійснюється в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям по-батькові та серією і номером паспорта.

Також в грудні 2016 року позивачі звертались до Збаразького відділення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області з повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П, що є додатком до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.12.2013 №779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2211/24743. Однак інспектором до Збаразького відділення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області було відмовлено у прийнятті таких повідомлень.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить із такого.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень п.63.6 ст.63 Податкового кодексу України (далі - ПК України, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до положень п.70.1 ст.70 ПК України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Відповідно до п. 70.5 ПК України фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт. Для заповнення облікової картки фізичної особи-платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Чинним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, - у Державному реєстрі; та визначає порядок і процедуру обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган є Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 грудня 2013 року № 779, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудні 2013 року за № 2211/24743 (далі - Положення № 779).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 779 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VIIІ Положення № 779 фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подали до контролюючого органу Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням - до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта. За результатами такої перевірки до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи надсилається повідомлення-підтвердження можливості внесення відмітки до паспорта та взяття на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта (пункти 6, 7 Положення № 779).

Згідно з пунктом 8 Положення № 779 після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

Отже, для здійснення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера - використовується прізвище, ім'я, по батькові, а також серія та номер паспорта. Облік таких осіб ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України.

При цьому Положенням №779 чітко встановлено форму повідомлення, яке має подати фізична особа відповідному органу державної податкової служби у разі якщо вона через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а саме, зазначене повідомлення подається за формою № 1П, яка є додатком № 8 до зазначеного Положення.

Судом встановлено, що позивачі звертались до Збаразького відділення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області з повідомленнями фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П, яке є додатком 8 до Положення №779.

Враховуючи викладене слід зазначити, що Положенням №779 не передбачає підстав для відмови у прийнятті повідомлення за формою №1П, натомість як встановлено в судовому засіданні інспектором Збаразького відділення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області було відмовлено у прийнятті таких повідомлень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Збаразьке відділення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області прийняло протиправне рішення про відмову у прийнятті повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П.

При цьому обираючи спосіб захисту порушеного права позивачів, який би відповідав вимогам ст.162 КАС України, суд прийшов до переконання про їх захист шляхом визнання протиправними дій Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області (Збаразького відділення) щодо неприйняття та не розгляду у встановленому законом порядку повідомлень позивачів та зобов'язання Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області (Збаразьке відділення) прийняти та розглянути у встановленому законом порядку повідомлення позивачів, як осіб які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків форми №1П.

Щодо вимог позивачів про зобов'язання відповідачів здійснювати подальший облік позивачів як платників податків без застосування будь-якого цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, роком народження та місцем реєстрації) та проставлення в паспорті на сторінках 7, 8 та 9 відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора, завіреної підписом відповідальної особи та гербовою печаткою суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Разом з тим, згідно частини 4 ст.35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожен має право на свободу думки, совісті та релігії.

Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до положень п.63.1 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків (п.63.2 ст.63 ПК).

Пунктом 63.3. ст.63 ПК України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби (абз.4 п.63.3 ст.63 ПК).

Крім того ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

До 1 січня 2011 року діяв Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» №320/94-ВР від 22.12.1994, відповідно до статті 1 якого для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Згідно із статтею 5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Відповідно до пункту 2 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України визнано таким, що втратив чинність, зокрема, й Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» №320/94-ВР від 22.12.1994.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI був опублікований в газеті «Голос України» № 229-230 від 04.12.2010, при цьому набрав чинності з 01.01.2011, що свідчить про те, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера, визначений в пунктах 63.3 статті 63 та 70.1 статті 70 ПК України, за зміненими цим кодексом правилами виник у них саме з 01.01.2011.

При цьому, положення Податкового кодексу України в частині застосування норм, що визначають порядок обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера, не були визнані неконституційними, а отже, цей Кодекс підлягає застосуванню з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки порядок обліку платників податків та дії органів податкової служби у зв'язку з веденням цього обліку визначаються актами законодавства, вимоги яких є загальними, поширюють свою дію на необмежене коло осіб і не залежать від бажання особи, її згоди чи незгоди з встановленим правовим порядком, посилання позивача на незгоду із дією норм ст.ст.63, 70 Податкового кодексу України, а саме щодо обліку за серією та номером паспорта, є необґрунтованими та безпідставними.

Разом з тим, порядок обліку платника податку, який відмовився від ідентифікаційного номера, не може визначатися судовим рішенням, оскільки це виходить за межі компетенції суду. Тому вимоги позивачів щодо здійснення податкового обліку в інший спосіб, ніж це передбачено податковим законодавством, задоволенню не підлягають.

Отже, Податковим кодексом України передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

При цьому, на відміну від норм Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», який діяв раніше, Податковий кодекс України не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, натомість передбачає ведення окремого реєстру у складі Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, а не тільки за прізвищем, ім'ям та по-батькові, датою народження та місцем проживання. не передбачає

можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у постанові від 08.06.2016 року № 21-1199а16.

З вищенаведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов'язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Суд зазначає, що позивачі з метою обґрунтування власної правової позиції послались на постанови Львівського апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду України у аналогічних, на їх думку, справах, при ухваленні яких суди керувались положеннями Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів».

Разом із тим, згадані рішення стосуються фактичних обставин, які виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, отже йдеться про різне правове регулювання, тому вони не можуть бути порівнюваними і не підлягають застосуванню у випадку, що розглядається.

Суд звертає увагу і на ту обставину, що вимагаючи здійснювати облік позивачів як платників податків за прізвищем, іменем та по батькові без використання серії і номера паспорта позивачі безпідставно ототожнюють серію й номер паспорта як ідентифікуючу складову саме паспорта з ідентифікаційним номером облікової картки як цифрового замінника імені платника податку.

Враховуючи викладене вище, вимоги про зобов'язання відповідачів здійснювати подальший облік позивачів як платників податків за раніше встановленими формами обліку на паперових носіях, без застосування будь-якого цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, роком народження та місцем реєстрації) та проставлення в паспорті на сторінках 7, 8 та 9 відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора, завіреної підписом відповідальної особи та гербовою печаткою - задоволенню не підлягають.

Таким чином, позивачами не було дотримано вимог, передбачених актами чинного податкового законодавства та не вчинено дій, що пов'язуються з реалізацією права на відмову від ідентифікаційного номеру відносно себе. Крім того, зміст відмітки, яку позивачі просять проставити в їх паспортах, не відповідає змісту відмітки, проставляння якої у випадку відмови особи від прийняття реєстраційного номера передбачено Податковим кодексом України.

Враховуючи те, що Податковим кодексом України не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у випадку якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, а не тільки за прізвищем, ім'ям та по-батькові, датою народження та місцем проживання, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області (Збаразького відділення) щодо неприйняття та не розгляду у встановленому законом порядку повідомлень ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як осіб які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків форми №1П від 27 грудня 2016 року.

3. Зобов'язати Кременецьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Тернопільській області (Збаразьке відділення) прийняти та розглянути у встановленому законом порядку повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як осіб які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків форми №1П.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Тернопільській області частину судового збору в розмірі 640 грн. сплаченого згідно квитанції №0.0.702549636.1 від 09.02.17.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.05.2017.

Головуючий суддя Осташ А.В.

судді Подлісна І.М.

Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.