Окрема ухвала № 66383635, 11.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ОКРЕМА ДУМКА

11 квітня 2017 року м. Київ

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом депутата Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі - Міськрада) ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області (далі - Виборча комісія), треті особи: ОСОБА_2, Сєвєродонецька міська партійна організація політична партія «Наш край» (далі - Політична партія), про визнання протиправними та скасування постанов Виборчої комісії від 19 лютого 2016 року № 129 та 22 лютого 2016 року № 3.

Колегія суддів постановила відмовити Політичній партії у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2016 року, якою скасовано рішення апеляційного суду та змінено резолютивну частину рішення суду першої інстанції, а саме задоволено позовні вимоги депутата Міськради ОСОБА_1: визнано протиправною та скасовано постанову Виборчої комісії від 19 лютого 2016 року № 129 «Про визнання ОСОБА_1 таким, що відмовився від депутатського мандата Сєвєродонецької міської ради Луганської області та визнання обраним депутата Сєвєродонецької міської ради наступного за черговістю кандидата від місцевої організації Політичної партії»; визнано протиправною та скасовано постанову Виборчої комісії від 22 лютого 2016 року № 3 «Про реєстрацію депутата Сєвєродонецької міської ради».

Не погоджуючись з рішенням колегії суддів, вважаю за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> та законами України.

Відповідно до статті 51

Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z970280.html?pravo=1> (далі − Закон № 280/97-ВР) виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Стаття 51 вказаного Закону чітко визначає, що заступник (заступники) міського голови обов'язково входять до складу виконавчого комітету

Частиною сьомою статті 51 Закону № 280/97-ВР на осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 1998 року

№ 6-рп/98 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 3 та 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа щодо статусу депутатів рад) зазначено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, обласної ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою голови чи заступника голови будь-якої ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Ураховуючи наведене, вважаю, що заступник міського голови з питань діяльності органів ради як особа, яка обов'язково «за посадою» повинна входити до складу виконавчого комітету ради, не може бути депутатом будь-якої ради.

Депутат, який делегований у місцеву раду для представництва інтересів громади, фактично вступає в конфлікт інтересів між інтересами громади, які він має представляти в раді, та одночасно виконуючи обов'язки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, створюючи ситуацію, коли депутат сам себе контролює, що є неприпустимим.

Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані діяти в межах повноважень з обов'язковим дотриманням вимог Конституції України, законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z970280.html?pravo=1> та «Про запобігання корупції».

Отже, на мою думку, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України повинна була прийняти постанову про скасування рішення Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2016 року та залишити в силі ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко