Ухвала суду № 66383588, 04.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/14085/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1246/17Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - АБРАМОВА П.С., ЛОБОВА О.А.

за участю секретаря - ШЕВЧЕНКО І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2016 року за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції за участю стягувача - Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді - доповідача, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою, у якій зазначила, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави із неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 23 132,78 грн. боргу за кредитом і 243,60 грн. судових витрат.

У лютому 2016 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ на виконання зазначеного рішення винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, проте копія постанови в установленному законом порядку наступного робочого дня рекомендованим листом із повідомленням не надсилалася, що позбавило її можливості добровільно виконати судове рішення.

У подальшому у межах виконавчого провадження винесено незаконні постанови від 15.03.16 р. про розшук майна боржника, від 24.03.16 р. - акт опису й арешту майна, постанови від 08.04.16 р. про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій.

З урахуванням викладеного просила визнати зазначені дії державного виконавця незаконними, а оспорені потсанови скасувати.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2016 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконними дії державного виконавця щодо ненаправлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.02.16 р.

Визнано незаконними дії державного виконавця щодо ненадання боржнику реального строку для самостійного виконання судового рішення та щодо початку примусового виконання рішення.

Визнано незаконною постанову ВП № 49784937 державного виконавця про розшук майна боржника від 15.03.16 р.

Визнано незаконним Акт опису й арешту майна - автомобіля VOLKSVAGEN CADDY (днз ВІ0328ВР 2008 року випуску) державного виконавця від 24.03.16 р.

Визнано незаконною постанову ВП № 49784937 державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 8.04.16 р.

Визнано незаконною постанову ВП № 49784937 державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.04.16 р.

У решті скарги відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 9 серпня 2016 р. зазначене судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 березня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 9 серпня 2016 р. у частині задоволення вимог ОСОБА_2 скасовано, справу у цієї частині направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Решту ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2016 року і ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 9 серпня 2016 р. залишено без змін.

У апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали місцевого суду та відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Апеляційний суд, заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали провадження, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є частково обгрунтованою та підлягає задоволенню частково.

На підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, зокрема, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Як убачається із ст. 385 ЦПК України, скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ст.72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

З огляду на ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, частково скасовуючи ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 9 серпня 2016 р., суд касаційної інстанції зазначив, що матеріали справи (а.с. 58,65,67), а також сама скарга заявниці до суду, у якій вона особисто зазначає, що 28 березня 2016 р. вона зверталася до начальника Октябрського ВДВС з проханням надати їй документи виконавчого провадження (а.с.1), свідчать про те, що про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заявнику було відомо ще 28 березня 2016 року.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку що скарга ОСОБА_2 подана 21 квітня 2016 року із пропуском встановленого законом десятиденного строку.

Будь яких заяв або клопотань місцевому суду про поновлення строку оскарження у порядку ст.72,73 ЦПК України матеріали провадження не містять.

Посилання представника заявниці на те, що строк оскарження не є пропущеним, оскільки копії процесуальних документів отримані значно пізніше не ґрунтуються на законі, оскільки законодавець не пов'язує строк оскарження дій державного виконавця із фактом отримання копій документів.

За таких обставин ухвала місцевого суду у межах апеляційного розгляду підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_2 у межах апеляційного розгляду залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Октябрського районного суду від 29 червня 2016 року у частині визнання незаконними дій державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області щодо не направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 лютого 2016 року у визначений законом спосіб і ненадання строку для самостійного виконання судового рішення та початку примусового виконання рішення, а також визнання незаконними і скасування постанови державного виконавця від 15 березня 2016 року про розшук майна боржника, Акту опису й арешту майна від 24 березня 2015 року, постанов від 8 квітня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій і виконавчого збору - скасувати.

Скаргу ОСОБА_2 у зазначеній частині залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді: П.С. АБРАМОВ

О.А. ЛОБОВ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ