Ухвала суду № 66380705, 10.05.2017, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/466/17

Провадження №1-кс/319/147/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі: головуючого слідчого судді Мальованого В.О. за участю секретаря Синякової О.І. прокурора Лось О.М. слідчого Білодіда О.В. підозрюваного ОСОБА_1 захисника адвоката Ткач Д.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області Галятосвського М.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080270000436 від 11.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191, ч.2,3,4 ст.190 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2017 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшло клопотання заступника начальника СВ Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області Галятовського М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191, ч.2,3,4 ст.190 КК України ОСОБА_1

В клопотанні зазначено, що в провадженні Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120160080270000від 11.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст.191, ч.2,3,4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено , що ОСОБА_1 є керівником та одноособовим засновником ТОВ «Олівіас-04», яке займається переробкою насіння соняшника на олію. Цех по переробці насіння соняшника та склади зазначеного товариства знаходяться за адресою: вул. Центральна (Леніна), 136а в с. Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області.

Так, 15.07.2015 року між «Олівіас-04» в особі директора ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 укладено договір відповідального зберігання насіння за №1\07, відповідно до якого ТОВ «Олівіас-04» в строк 15.08.2015 року приймає на зберігання майно ОСОБА_5, яке в подальшому зобов'язується зберігати. Строк дії даного договору за домовленістю сторін продовжувався до жовтня 2016 року. Станом на 17.09.2016 року на зберігання у ОСОБА_1 перебувало 37467 кг. насіння соняшника, що належало ОСОБА_5

Так, ОСОБА_1, в період часу з 17.09.2016 року по 27.09.2016 року, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке відповідно до вище вказаного договору було ввірено йому, маючи доступ до складу, де знаходилось майно ОСОБА_5 будучи директором ТОВ «Олівіас-04» та наділений організаційно-розпорядчими функціями, надав вказівку працівникам товариства вивезти насіння соняшника на олійницю товариства та переробити, тим самим привласнив 37467 кг. насіння соняшника, що належить ОСОБА_5, в подальшому на олійниці ТОВ «Олівіас-04», в розташованій в с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а , переробив його, а отримані внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 269720,40 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в привласненні майна, яке було ввірено директору ТОВ «Олівіас-04», вчинене у великих розмірах , ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України.

В подальшому ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Олівіас-04», повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 11.06.2016 року уклав з ОСОБА_6 усний договір купівлі-продажу насіння соняшника, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6, будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 30980 кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_6, що розрахується з ним за вказане насіння соняшнику коштами в сумі 254036 грн. в строк до 18.06.2016 року. Після цього, ОСОБА_1, маючи на меті присвоєння насіння соняшнику вагою 30980 кг., а зобов'язання щодо повернення коштів не виконувати, на олійниці ТОВ «Олівіас-04», розташованій в с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а , переробив його, а отримані внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд , чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 254036 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою(шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення(злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 04 травня 2016 року та 20 червня 2016 року уклав з ОСОБА_7 усний договір купівлі-продажу насіння соняшнику, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 66000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_7, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника коштами в сумі 544000 грн. тисячі в строк до кінця червня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 66000 кг., а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду 544000 грн., що є особливо великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у особливо великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1 будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 16 травня 2016 року уклав з ОСОБА_8 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 7760кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_9, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 63 тисячі грн., в строк до 23 травня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 7760кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9. матеріальну шкоду на суму 63000 грн..

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1 будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 08 червня 2016 року уклав з ОСОБА_10 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10. будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 31000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_10, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 250000 грн., в строк до кінця червня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 31000кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10.. матеріальну шкоду на суму 250000 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1 ,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 04 травня 2016 року та 20 червня 2016 року уклав з ОСОБА_11 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 45000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_11., що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 382000 грн., в строк до кінця червня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 45000кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 382000 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 04 травня 2016 року уклав з ОСОБА_12 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 33000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_13, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 274000грн., в строк до 10 травня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 33000кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10.. матеріальну шкоду на суму 274000 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 14 червня 2016 року уклав з ОСОБА_14 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_14 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 4720кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_14, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 38232 грн., в строк до 21 червня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 4720кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 38232 грн..

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 28 червня 2016 року уклав з ОСОБА_15 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_15 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 13580кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_15 що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 118146 грн., в строк до 29 червня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 13580кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 118146 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_15 значну шкоду.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало ОСОБА_15 значну шкоду, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 12,14 та 17 жовтня 2016 року уклав з ОСОБА_16 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_16 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 11160кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_16, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 71000 грн., в строк до кінця жовтня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 11160кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 71000 грн., чим завдав ОСОБА_16 значну шкоду.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало ОСОБА_16 значну шкоду, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 17 травня 2016 року уклав з ОСОБА_17 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_17 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 11170кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_20, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 100000 грн., в строк до 20 жовтня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 11170кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 100000 грн., чим завдав значну шкоду.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало ОСОБА_17 значну шкоду, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_1,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, у період часу з 01 жовтня 2016 року по 13.10.2016 року уклав з ОСОБА_18 усні договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_18 будучи введений в оману, передав ОСОБА_1 243520кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_18, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 2021216 грн., в строк до кінця жовтня 2016 року. Після цього ОСОБА_1 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 243520кг. насіння соняшнику, а зобов'язання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на суму 2021216 грн., що є особливо великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у особливо великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст. 190 КК України.

07 березня 2017 року складено та погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.ч.2,3.4 ст.190 КК України.

07 квітня 2017 року слідчим слідчого відділення Більмацького ВП Білодід О.В. оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_1

25 квітня 2017 року хвалою суду задоволено клопотання слідчого і надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10 травня 2017 року підозрюваний ОСОБА_1 на підставі ухвали суду був затриманий в м.Запоріжжя .

Підставою до внесення клопотання стало те, що ОСОБА_1 , який підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191, ч.2,3,4 ст.190 КК України , і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України , а саме необхідність запобігти підозрюваному спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення .

У судовому засіданні слідчий підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні погодився з наявністю боргу і запевнив , що збирається повернути його в повному обсязі, заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і просив застосувати менш суворий запобіжний захід.

Адвокат Ткач Д.М. прохав відмовити в задоволенні клопотання з тих підстав , що слідством ОСОБА_1 не оголошено про підозру у відповідності до вимог КПК України . Сама підозра не є обґрунтованою , а борг що виник між ОСОБА_1 та потерпілими є цивільно-правовим боргом від якого ОСОБА_1 не відмовляється , а повністю його визнає і готовий погашати. Крім того слідствм не доведено, що ОСОБА_1 отримував особисто чи через своїх близьких виклики до слідчого і умисно ухилявся від явки до органу досудового розслідування. ОСОБА_1 не переховувся від слідства про що свідчить той факт , що його було затримано у м.Запоріжжя в його будинку. ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює директором підприємства, одружений, має поганий стан здоров'я внаслідок чого йому встановлено третю групу інвалідності безстроко. Зважаючи на викладене захисник прохає обрати менш суворий запобіжний захід, а у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальни розмір застави у вигляді передбачений законом .

Прокурор вважав клопотання обгрунтованим , ризики передбачені ст.177 КПК України підтвердженні , а тому прохав обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191, ч.2,3,4 ст.190 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Що стосується ризиків передбачених ст.177 КПК України, судом прийнято до уваги той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому існують ризики , що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і наступного покарання підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також доведеними суд вважає ризики того , що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1, з метою уникнення відповідальності може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати чи спотворити речі , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Разом з тим слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено , що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий і прокурор не надали безсумнівних доказів того , що ОСОБА_1 ухилявся від явки до слідчого та переховувався від слідства. Хоча ОСОБА_1 постановою слідчого і був оголошений розшук, однак переконливих доказів того , що він отримував виклики до слідчого особисто чи через близьких , тобто завчасно належним чином повідомлявся про необхідність явки до слідчого, суду надано не було.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні не довели , що інший більш м'яикй запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України , якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини , передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті , але не доведе обставини , передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті , слідчий суддя , суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід , ніж той , який зазначений у клопотанні , а також покласти на підозрюваного , обвинуваченого обов'язки , передбачені частиною п'ятою цієї статті , необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи , що ОСОБА_1 є особою похилого віку та інвалідом третьої групи безстроково, раніше не судимий , одружений, працює директором ТОВ «Олівіас 04» , має зареєстроване постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1, тому суд вважає можливим застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що буде достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків , .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176, 183,194 197 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області Галятовського М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Россь Волковисського району Гродницької області республіки Білорусь, громадянина України, одруженого, працюючого директором ТОВ «Олівіас 04» раніше не судимого , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту , який виконувати за місцем його реєстрації та проживання за адресою АДРЕСА_1.

Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_1 60 днів - до 08 липня 2017 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого , прокурора чи суду , а також покласти на нього обов'язки передбачені п.2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України , а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон , інші документи , що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області пртягом 5 днів з моменту її отримання.

Суддя: В. О. Мальований