Ухвала суду № 66379835, 10.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Волошин В.О.

№22-ц/796/4664/2017 Доповідач Кравець В.А.

Справа №761/36215/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Кравець В.А.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Немировської О.В.

за участю секретаря Синявського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, третя особа: Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахування та виплату премії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що наказом генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн РРТ) від 28 січня 2013 року його було прийнято на посаду помічника генерального директора, відповідно до наказу від 07 лютого 2013 року № 12/ок його було переведено на посаду заступника генерального директора Концерну РРТ.

12 листопада 2014 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Вказане звільнення позивач вважає незаконним, так як воно було проведено без згоди профспілкової організації. Під час звільнення не було прийнято до уваги переважне право на залишення позивача на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

На підставі наведеного вище ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Концерну РРТ від 12 листопада 2014 року № 86/ок «Про припинення трудового договору»; поновити його на посаді заступника генерального директора Концерну РРТ; зобов'язати Концерн РРТ нарахувати та виплатити не нараховану та невиплачену премію за вересень - жовтень 2014 року в розмірі 8 035 грн. 90 коп.; стягнути з Концерну РРТ заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати винесення рішення по суті.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, в якій просив рішення скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015р. по цивільній справі № 359/10611/15-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15., ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про визнання протиправним та скасування наказу, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення» від 12 серпня 2014 року №378, оскільки на підставі зазначеного наказу на підприємстві відбулося скорочення чисельності працівників і в подальшому звільнення працівників.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.03.2016, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги Концерну РРТ на рішення суду першої інстанції рішення Бориспільського міськрайонного сулу Київської області від 16.12.2015 за результатами розгляду цивільної справи № 359/10611/15-ц залишено без змін.

Отже, рішення Бориспільського міськрайонного сулу Київської області від 16.12.2015 набрало законної сили 15.03.2016.

Крім того, 02 листопада 2016 ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення проти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з її безпідставності та недоведеності.

Висновок суду ґрунтується на нормах процесуального права та відповідає вимогам закону.

Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд рішення, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

Відповідно до ст.361 ЦПК України підставами для скасування рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Звертаючись до суду заявник зазначав , що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015р. по цивільній справі № 359/10611/15-ц, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.03.2016 р. за позовом ОСОБА_3 та інших до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення визнано протиправним та скасовано наказ генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення» від 12 серпня 2014 року №378, на підставі якого відбулося скорочення чисельності працівників і в подальшому звільнення працівників, у тому числі і ОСОБА_1

Проте, як убачається з матеріалів справи , ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016р. касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2016р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, на даний час наказ №378 від 12.08.2014 року не скасований та є чинним.

Отже, підсумовуючи викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку про обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, якою відмовлено у задоволенні заяви.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді