Рішення № 66377441, 06.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2017 Справа №607/13190/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після ОСОБА_4, яка померла у селі Шляхтинці Тернопільського району 2 березня 1999 року та являється дружиною та матір'ю позивачів. Іншим спадкоємцем за законом після її смерті є також дочка ОСОБА_5, яка з приводу оформлення прийняття спадщини до Тернопільської державної нотаріальної контори не зверталася. ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після бабусі ОСОБА_6, яка померла у селі Шляхтинці Тернопільського району 19 квітня 2001 року у віці 93 років. До складу спадкового майна після померлих входять частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська обл., загальна площа приміщень житлового будинку під літерою «А» по плану становить 75.9 кв.м, житлова площа під літерою «А» - 55,6 кв.м. Саме на дане майно і відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_6 постановами нотаріальної контори позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на майно.

На підставі викладеного позивачі просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6, померлої 19.04.2001 року, та на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої 02.03.1999 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 02.03.1999 року.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 у судове засідання не зявились, проте подали заяву про підтримання позовних вимог з клопотанням про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не зявився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Позовні вимоги визнає.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-ИД №294933 від 12 вересня 1980 року, виданого Лозівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 31 травня 1989 року виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Шляхтинці по вул. Лесі Українки №24, належить колгоспному двору, що складається з 5-х членів, головою якого є ОСОБА_6.

Як вбачається із заповіту, складеного 11 лютого 1997 року ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_1 належний її на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Шляхтинці по вул. Лесі Українки №24.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД №046385 від 03 березня 1999 року, виданого Шляхтинецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, 03 березня 1999 року померла ОСОБА_4.

19 квітня 2001 року померла ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ИД №095944 від 20 квітня 2001 року, видане Шляхтинецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно інформаційної довідки №683 від 17 жовтня 2016 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 17 жовтня 2016 року по обліку будинковолодіння №24 по вул. Лесі Українки в с. Шляхтинці рахується за: ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_2. ОСОБА_4 державна реєстрація права власності на будинковолодіння №24 по вул. Лесі Українки в с. Шляхтинці в бюро не проведена.

Постановою про відмову у вичинені нотаріальної дії №4816/02-14 від 03 листопада 2016 року, винесеною Тернопільською районною державною нотаріальною конторою, у видачі свідоцтва про право на спадщину за на імя ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 відмовлено, за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа.

Постановою про відмову у вичинені нотаріальної дії №4958/02-14 від 17 листопада 2016 року, винесеною Тернопільською районною державною нотаріальною конторою, у видачі свідоцтва про право на спадщину за на імя ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 відмовлено, за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року N20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР (в редакції, що діяла до 16.12.1993 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Достовірними доказами встановлено, що після 15 квітня 1991 року, із вступом в силу Закону України «Про власність» майно вказаного колгоспного двору не змінилося.

Доказів того, що спірний житловий будинок станом на 15 квітня 1991 року було переведено до іншої суспільної групи, матеріали цивільної справи не містять.

Підстав вважати його самочинно збудованим майном суд не вбачає.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.( ч.1 ст.1261 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.392 ЦК України власник може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналізуючи вище наведені обставини, суд вважає, що позов слід задоволити, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6, померлої 19.04.2001 року, та на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої 02.03.1999 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 02.03.1999 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 391 ЦК України, суд, -

Вирішив :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6, померлої 19.04.2001 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої 02.03.1999 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, буд. № 24, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 02.03.1999 року.

Копію рішення надіслати особам, які брали участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_9