Постанова № 66377022, 26.04.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/576/17 Провадження № 2-а/450/63/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Добош Н.Б.

при секретарі Бідник І.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Фентісової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова про зобов'язання зарахування стажу до державної служби та здійснення перерахунку пенсії,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області зарахувати його стаж на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду з квітня 2008 року по вересень 2016 рік до стажу державної служби; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області призначити йому пенсію державного службовця, виходячи з доходів отриманих на посаді голови суду, починаючи з 27 вересня 2016 року; стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» № 509/2007 від 07 червня 2007 року він був призначений строком на п'ять років на посаду судді Львівського окружного адміністративного суду та зарахований до штату суду - 09 квітня 2008 року. Окрім того, 09 квітня 2008 року, вступив на посаду заступника голови Львівського окружного адміністративного суду та приступив до виконання обов'язків голови цього ж суду на підставі спільного наказу ДСА України та ВАС України № 168/к; 114-к, наказ № 1-К від 09.04.2008 року. Рішенням Вищої ради юстиції № 617/0/15-10 від 06.09.2010 року позивача було призначено на посаду голови Львівського окружного адміністративного суду, на якій працював до 08 червня 2016 року. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» № 1514-VIII, 26.09.2016 року був відрахований зі штату Львівського окружного адміністративного суду у зв'язку із досягненням 65-років. На момент звільнення стаж державного службовця позивача становив більше 39 років, за що йому виплачувалась відповідна надбавка за вислугу років, що підтверджується Довідкою № 03.4-31/14 від 21.02.2017р. 27 вересня 2016 року він звернуся до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області із заявою про відновлення виплати пенсії. Одночасно, маючи право на отримання пенсії як державний службовець, у відповідності до ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 37 Закону України «Про державну службу», 27 вересня 2016 року - звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області із заявою про призначення йому пенсії державного службовця. Відтак, починаючи з 27 вересня 2017 року йому відновлено виплату пенсії та призначено пенсію державного службовця. В листопаді 2016 року він звернувся до Міжрегіонального управління Національного агенства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатських областях із проханням надати інформацію щодо віднесення до державної служби роботу на посаді судді Львівського окружного адміністративного суду за період з 2007 року по 2016 рік із урахуванням вимог Законів чинних на момент роботи суддею, про що отримав відповідь листом від 15 листопада 2016 року № 773, в якому зазначено, що до стажу державної служби зараховується робота на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання (відповідно до ч.4 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283). Проте,Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області призначаючи йому пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» неправомірно не врахувало стаж позивача на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду з 2007 року по 2016 рік, а також в органах прокуратури, облвиконкому тощо. Вважає такі дії пенсійного фонду неправомірними та вимушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів передбачених чинним законодавством України.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак з'явився його представник, який позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх у повному обсязі з урахуванням уточнень до позовної заяви, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, посилаючись на обставини викладені у запереченні на адміністративний позов, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши думку представників, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» № 509/2007 від 07.06.2007 року, ОСОБА_3 було призначено на посаду судді Львівського окружного адміністративного суду. 09.04.2008р. відповідно до вищезазначеного Указу Президента України позивача зараховано до штату суду.

Відповідно до рішення Ради суддів України № 24 від 29.02.2008 року, позивача було призначено, строком на п'ять років, на посаду заступника голови Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2008 року.

Окрім того, 09 квітня 2008 року, він вступив на посаду заступника голови Львівського окружного адміністративного суду та приступив до виконання обов'язків голови цього ж суду на підставі спільного наказу ДСА України та ВАС України № 168/к; 114-к, наказ № 1-К від 09.04.2008 року.

Рішенням Вищої Ради юстиції № 617/0/15-10 від 06.09.2010 року ОСОБА_3 призначено на посаду голови Львівського окружного адміністративного суду строком на 5 років.

Згідно записів у трудовій книжці на посаді голови суду працював до 08 червня 2016 року.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» № 1514-VIII, на підставі наказу №420-к/ТР 23.09.2016 року позивач був відрахований зі штату Львівського окружного адміністративного суду у зв'язку із досягненням 65-років.

Як вбачається з відповіді відповідача №1105/03-31від 03.02.2017р. відповідач врахував до стажу державної служи позивача роботу: у відділі юстиції Волинського облвиконкому з 03.08.1982р по 23.01.1987р.; у відділі юстиції Дніпропетровського облвиконкому з 21.07.1987р. по 24.07.1989р.; управління юстиції Львівського обвиконкому з 25.07.1989р. по 19.05.1992р.; управління юстиції Львівської обласної державної адміністрації з 20.05.1992р. по 10.05.1993р.; управління юстиції Львівської області Міністерство юстиції України з 15.11.1994р. по 10.04.2000р.; Волинське обласне управління юстиції з 25.04.2001р. по 06.12.2001р.; Територіальне управління державної судової адміністрації в Львівській області з 26.11.2002р. по 08.04.2008р.

Вищезазначений стаж загалом більше 22 років державної служби підтверджений записами в трудовій книжці.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, та визнається сторонами, що з 09 червня 2011 року ОСОБА_3 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та продовжував працювати.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-III, позивачу припинено виплату пенсійного забезпечення починаючи з 01 квітня 2015 року. Після звільнення та за поданою заявою починаючи з 27 вересня 2016 року йому відновлено виплату пенсії та призначено пенсію державного службовця.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень», для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» 1993 року № 3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними

службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з листа № 1105/03-31 від 03 лютого 2017 року, Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, призначаючи позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» не врахувало періоди його роботи на посаді судді, заступника, голови Львівського окружного адміністративного суду з 09 квітня 2008 року по 26 вересня 2016 року та для обрахунку пенсії розмірі 60% суми заробітної плати врахувало довідку від 24.10.2016р. №96, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області.

На даний час, стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229.

Відповідно до п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, «до стажу державної служби зараховується в т.ч. час перебування на посадах суддів».

Разом з тим пунктом 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок), та додатку до нього про Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до частини четвертої пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, «до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання».

З наведеного вбачається, що стаж на посаді судді зараховувався та зараховується до стажу державної служби.

Отже, стаж роботи на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду - ОСОБА_3 з 09 квітня 2008 року по 26 вересня 2016 рік також підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров'я, честь гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободилюдини та їхгарантіївизначаютьзміст і спрямованістьдіяльностідержави. Держава відповідає перед людиною за своюдіяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головнимобов'язкомдержави.»

Згідно статті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 Конституції України зазначає: права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод» Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання ) констатував: «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (абз.5, 6 п. 4).

Крім того, Конституційний Суд України у своємуРішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) роз'яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод-це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний суд зазначив, що «загальновизнаним є право, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена».

Отже, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Крім того, у ст. 58 Конституції України вказано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Одночасно, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач, призначаючи пенсію державного службовця, в частині не зарахування суддівського стажу до державної служби, діяв не на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Відтак, здійснюючи розрахунок розміру пенсії порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.

Відповідно до п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, а саме не зарахування стажу позивача на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду з 09 квітня 2008 року до 26 вересня 2016 року до стажу державної служби. Нарахування пенсії має здійснюватись із врахуванням доходів за останньою займаною посадою державної служби.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 21, 22, 58, 64, 68 п. 14 ч. 1 ст.92, ст.126 Конституції України, ст. 2, 6, ч. ч. 1-3 ст. 8, 9, ч. 1 та ч. 2 ст. 71, ч. 1 ст. 158. ст. 159, ч. 1-ч.З ст.160, ст. ст.161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова зарахувати ОСОБА_3 стаж роботи на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду за період з 09.04.2008 року по 26.09.2016 року до державної служби.

Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова здійснити перерахунок пенсії державного службовця із врахуванням доходів отриманих ОСОБА_3 на посаді голови Львівського окружного адміністративного суду, починаючи з 27.09.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Галицького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова судовий збір у розмірі 1 280, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського адміністративного апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

СуддяН. Б. Добош