Постанова № 66376743, 10.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/894/17-п Головуючий в 1 інст. Сметаніна А.В.

Провадження №33/778/340/17 Доповідач в 2 інст. Гриценко С.І.

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Діденко В.Є. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Веселе, громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320,00 грн. на користь держави,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду, 05 лютого 2017 року о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 в м. Мелітополі по вулиці Петра Дорошенка, керував автомобілем ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_3, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування автомобілем відсторонений.

В апеляційній скарзі адвокат Діденко В.Є. в інтересах ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказав, що суддя двічі направляла адміністративний матеріал на доопрацювання, однак працівники поліції вимоги суду не виконали, та незважаючи на вказану обставину, суд в основу доведеності вини ОСОБА_3 поклав покази допитаних в судовому засіданні п'ятьох працівників поліції, які є зацікавленими особами в результаті розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи та посилання, які наведені в апеляційній скаргі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість постанови суду, виходячи з наступного.

Як зазначено в постанові суду, в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 05 лютого 2017 року він пив горілку, автомобілем не керував, в наркології він відмовився від медичного огляду. В той день він дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте автомобілем не керував, за кермом був його друг ОСОБА_4

В ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення захисник правопорушника - адвоката Діденко В.Є. вважав, що в діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю. Посилався на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення інспектором взагалі не було зазначено, що саме робив ОСОБА_3, 05.02.2017 року о 16 годині 45 хвилин, відсутня фраза про «керування автомобілем». Інспектором двічі не були виконані вимог ухвали судді про приведення протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог КУпАП. Крім того, допитані працівники охорони путаються в показах, не можуть чітко зазначити, яким саме чином їм стало відомо про факт керування ОСОБА_3 автомобілем в нетверезому стані. Свідок ОСОБА_5 взагалі пояснив, що подія відбувалась о 20.00 годині. Крім того, працівники поліції можуть бути зацікавленими в результатах розгляду справи, а тому домовились між собою. Навпаки, з показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що саме він був за кермом, а не ОСОБА_3, оскільки останній вживав алкогольні напої, а тому за кермо не сідав.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_3, доводи його захисника, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши інші зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків:

Інспектор дорожнього нагляду Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_7 пояснив, що на початку лютого 2017 року він разом з інспектором ОСОБА_10 проходили службу. Їм зателефонували працівники патрульної служби та повідомили, що ними був зупинений водій, який перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Він зі старшим лейтенантом ОСОБА_10 під'їхали в район Кіровського ринку. Працівники патрульної служби зазначили, що саме ОСОБА_3 керував автомобілем, який вони зупинили та останній перебував у стані алкогольного сп'яніння. З автомобіля він не виходив, з ОСОБА_3 розмовляв ОСОБА_10 Потім вони повезли ОСОБА_3 до наркології, де останній відмовився від огляду на стан сп'яніння. Також, в нього мається відеодиск, на якому ОСОБА_3 в наркології в стані сп'яніння зухвало себе поводить.

Інспектор з оформлення матеріалів ДТП Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_10 пояснив суду, що 05 лютого 2017 року він разом з ОСОБА_7 проходили службу. Їм зателефонували працівники охорони та повідомили, що побачили водія, який керував автомобілем в нетверезому стані. Коли вони під'їхали на місце, побачили ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та казав «Что наймет адвоката и все порешает». Працівники охорони повідомили їм, що саме ОСОБА_3 був за кермом автомобіля. На вимоги пред'явити документи, ОСОБА_3 сказав, що в нього їх немає. ОСОБА_3 не казав, що не керував автомобілем, казав, що він не пив. Пасажир, який сидів на пасажирському сидінні вказав, що автомобілем керував ОСОБА_3, вони хотіли проскочити швидко до дому, однак не встигли. Потім вони його повезли до наркології, де ОСОБА_3 відмовився в огляду.

Поліцейський УПО Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_8 суду пояснив, що на початку лютого 2017 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_9 їхали по маршруту по вулиці Кірова (Героїв України), 48. Їм на зустріч рухався автомобіль Шкода, водій якого почав блимати фарами, на що вони зупинились. Водій автомобіля Шкода повідомив, що біля магазину «АТБ» по вулиці Кірова стоїть автомобіль червоного кольору, та в ньому сидить неадекватний водій. Вони побачили, що вказаний автомобіль від'їжджає назад та починає рухатися від магазину «АТБ». Вони поїхали за цим автомобілем. Біля аптеки «Фармекс» вони зупинили вказаний автомобіль, їх автомобіль зупинився від автомобіля ОСОБА_3 в 50 сантиметрах. З автомобіля вийшов ОСОБА_3, який був за кермом та в стані алкогольного сп'яніння. З ОСОБА_3 спілкувався ОСОБА_9 Пасажир весь час сидів в автомобілі та не виходив. Він підійшов до пасажира та запитав, навіщо п'яний водій керує автомобілем, на що останній відповів, що вони вважали, що встигнуть проскочити. Потім він викликав працівників ДАІ, дочекались поки ті приїдуть та розповіли про події, що сталися. Він чув уривками, що ОСОБА_3 пропонував домовитися. Всі події відбувалися приблизно о 16:30 годин ввечері. Працівники ДАІ приїхали через 10 хвилин.

Поліцейський УПО Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_5 пояснив суду, що на початку лютого 2017 року він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проходили чергування. Вони тільки заступили на службу та знаходились на вулиці Кірова, близь магазина «АТБ». До них під'їхали люди на автомобілі марки «Шкода» та повідомили, що біля магазина «АТБ» на стоянці, за кермом в нетверезому стані сидить чоловік. Вони поїхали до магазина «АТБ» та побачили, як ОСОБА_3 вийшов з магазину, сів в автомобіль та почав рухатися при вимкнених габаритах. Вони поїхали за ним, зупинили його вже біля аптеки «Фармекс». Він разом з поліцейським ОСОБА_9 вийшли з автомобіля та підійшли до автомобіля ОСОБА_3 ОСОБА_3 був за кермом, поруч на пасажирському сидінні сидів чоловік. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння. На їх прохання пред'явити документи, ОСОБА_3 повідомив, що документів у нього немає, також заперечував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння. Поліцейський ОСОБА_8 викликав працівників ДАІ. Всі події відбувалися ввечері біля 20:00 годин, бо було вже темно.

Поліцейський УПО Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_9 суду пояснив, що на початку лютого 2017 року він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 рухалися на своєму автомобілі по маршруту по вулиці Кірова (Героїв України). Їм на зустріч рухався автомобіль «Шкода», водій якого почав блимати фарами, на що вони зупинились. Чоловік повідомив, що від магазина «АТБ» від'їхав автомобіль червоного кольору, водій якого знаходиться в нетверезому стані. Після чого вони поїхали за ним. Він був за кермом службового автомобіля та біля аптеки «Фармекс» перегородив червоному авто дорогу. Він вийшов разом з ОСОБА_5 з авто, побачили ОСОБА_3, який сидів за кермом та був у стані сп'яніння, він попросив пред'явити водійське посвідчення, проте у ОСОБА_3 його не було. ОСОБА_3 почав розповідати, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, пропонував хабар. Всі події відбувалися ввечері, після 16.00 годин, оскільки вони тільки заступили на службу, отримали зброю, та поїхали на місце дислокації.

Також, свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 05 лютого 2017 року ОСОБА_3 сидів у парку з товаришем, вони пили горілку. Потім ОСОБА_3 йому зателефонував та попросив приїхати, щоб відігнати автомобіль. Він приїхав, підійшов до них, трохи посидів, поки вони допивали. Потім товариш пішов, а вони з ОСОБА_3 пішли до автомобіля. Він сів за кермо, а ОСОБА_3 на пасажирське сидіння, оскілки останній вживав алкогольні напої, а він не вживав. Потім біля аптеки їх зупинили працівники поліції. Вони розмовляли з ОСОБА_3, а він з автомобіля не виходив. Потім приїхали працівники ДАІ, кудись ОСОБА_3, повезли. Коли вони повернулися, оскільки у нього не було посвідчення водія, ОСОБА_3 зателефонував приятелю та попросив відігнати автомобіль на стоянку. Той приїхав, показав посвідчення, а працівники поліції віддали йому автомобіль.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 його друг. 05 лютого 2017 року ОСОБА_3 йому зателефонував та попросив взяти документи, приїхати забрати його автомобіль, у зв'язку з тим, що його затримали працівники поліції. Працівники поліції, виписали тимчасове посвідчення, віддали йому ключі та автомобіль.

Суд, обґрунтовуючи свій висновок про наявність в діях правопорушника ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходив з наступного.

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 пояснили, що саме ОСОБА_3 був за кермом автомобіля ВАЗ 2108, НОМЕР_3, а також, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Інший чоловік, який знаходився в цьому автомобіля, сидів на пасажирському сидінні.

В матеріалах справи маються рапорти поліцейських Мелітопольського МВ УПО в Запорізькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_8, відповідно до яких 05.02.2017 року о 16.45 годин, під час перебування в службовому автомобілі та несенні служби, ними був помічений автомобіль ВАЗ 2108, НОМЕР_3, характер руху якого викликав сумніви. Після зупинення цього автомобіля ними було встановлено, що вказаним автомобілем керував ОСОБА_3 При спілкуванні з яким в останнього був різкий запах алкоголю, мова була незрозуміла. Після того, як він вийшов з автомобіля, він хитався. Після чого, вони викликали наряд сектору за наглядом дорожнього руху для подальшого з'ясування обставин.

Той факт, що свідок ОСОБА_5 пояснив, що події відбувались близько 20.00 годин, не свідчить про суттєву різницю в показах поліцейських Мелітопольського МВ УПО, оскільки сама подія відбувалась 05.02.2017 року о 16 годині 45 хвилин, в цю пору року та час на вулиці вже темно. На запитання чому ОСОБА_5 вважає, що було вже 20.00 годин, останній відповів, що на вулиці було темно.

Показання поліцейських Мелітопольського МВ УПО ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 є послідовними, об'єктивними, повністю узгоджуються між собою, рапорти, які були складені ними 05.02.2017 року, не протирічать іншим зібраним по справі доказам з приводу подій, які мали місце 05 лютого 2017 року, а тому підстав сумніватися в їх достовірності та правдивості у суду немає.

Суд дав критичну оцінку показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який пояснив, що саме він керував автомобілем, а не ОСОБА_3, оскільки, він є другом правопорушника ОСОБА_3, а тому може свідчити на його користь, а, окрім того, посвідчення водія на право управління транспортними засобами він не має, про що сам сказав в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд ставить під сумніви його показання, щодо управління ним 05.02.2017 року транспортним засобом ВАЗ 2108, НОМЕР_3.

Крім того, його показання в цій частині спростовуються іншими зібраними по справі доказами.

Свідку ОСОБА_6 з приводу особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 2108, НОМЕР_3 не було нічого відомо, оскільки останній, безпосереднім свідком подій не був, приїхав на прохання ОСОБА_3 після зупинення автомобіля працівниками поліції, лише для того, щоб забрати автомобіль. ОСОБА_11 та ОСОБА_4 йому про обставини їх зупинки нічого не розповідали.

Доводи самого правопорушника щодо непричетності до керування автомобілем ВАЗ 2108, НОМЕР_3 суд розцінює як його спробу уникнути адміністративної відповідальності за скоєне.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов до висновку, що саме ОСОБА_3 05.02.2017 року о 16 годині 45 хвилин керував автомобілем ВАЗ 2108, НОМЕР_3 в м. Мелітополі по вулиці Петра Дорошенка.

В матеріалах справи мається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 75 від 05 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_3, відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, з результатами ознайомився та від підпису відмовився.

Правопорушник ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував факт відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Крім того, в судовому засіданні було оглянуто відеодиск, на якому ОСОБА_3 під час перебування в наркології з явними ознаками алкогольного сп'яніння поводить себе зухвало, виказує погрози про можливість вдаритися об стіну головою.

З приводу тієї обставини, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №172192 від 05.02.2017 року інспектором дорожнього нагляду Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 не було зазначено про керування автомобілем ОСОБА_3, суд вважав за необхідне зазначити наступне.

З протоколу БР № 172192 року від 05.02.2017 року, вбачається, що дійсно у ньому інспектор ОСОБА_7 не зазначив про керування автомобілем ОСОБА_3

Ухвалами судді Мелітопольського міськраойнного суду від 03.03.2017 року та від 17.03.2017 року вказану справу двічі було повернуто до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, для приведення протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до норм КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року.

На виконання вимог ухвал, інспектором ОСОБА_7 були складені рапорти, відповідно до яких така помилка була допущена, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 в ході складання протоколу відволікав інспектора. Оскільки в матеріалах справи маються рапорти поліцейських ОСОБА_8 та ОСОБА_5, в яких зазначено про керування транспортним засобом ОСОБА_3, а також бланк адміністративного протоколу передбачає його складання у відношенні водіїв транспортних засобів, вважає, що в діях ОСОБА_3 є всі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні інспектор ОСОБА_7 підтвердив, що протокол складався в наркології, за адресою м. Мелітополь, вул Кізіярська, 31. Під час складення протоколу правопорушник вів себе зухвало, постійно кудись виходив, а йому приходилось його неодноразово повертати. В зв'язку з такою поведінкою правопорушника ним і була допущена вказана помилка, чому він її не виправив за ухвалами суду пояснити не зміг.

Разом з тим, суд не погодився з доводами захисника правопорушника - адвоката Діденка В.Є. в тій частині, що протокол є основним джерелом доказу, а оскільки в протоколі не зазначено про керування автомобілем ОСОБА_3, то відсутній і склад адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи свою незгоду наступним.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів, поряд з яким існують й інші джерела доказів, як-то пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові доказами, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, протоколи про вилучення речей і документів, а також іншими документами, в тому числі рапорти.

Доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 253 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці.

Суд, ухвалюючи вказану постанову, оцінив кожний доказ окремо, так і у всій їх сукупності, а не лише протокол про адміністративне правопорушення, оцінка доказів ґрунтувалась на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в умовах відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, при додержанні законності та керуючись правосвідомістю.

Таким чином, судом обґрунтовано і правильно встановлено, що в діях ОСОБА_3 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вищезазначене спростовує посилання в апеляційній скарзі адвоката Діденка В.Є. про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3

Порушень вимог закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну постанови суду першої інстанції, при перегляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Діденка В.Є. в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області С.І.Гриценко