Ухвала суду № 66376538, 26.04.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4352/17 2-з/335/47/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі заяву представника позивача про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олєум», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олєум», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки та зобовязання вчинити певні дії.

21.04.2017 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6

Вивчивши заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 12.04.2012 року та скасування права власності відповідача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.

Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 обґрунтована тим, що предметом спору у даній цивільній справі є договір, на підставі якого відповідач набув права власності на зазначену квартиру, яка на даний час не обтяжена, та невжиття щодо неї заходів забезпечення позову може призвести до її відчуження, що може утруднити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заявник у заяві про забезпечення позову зазначає, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6, однак доказів на підтвердження права власності, зареєстрованого за ним, суду не надано. Крім того, ОСОБА_6 не являється відповідачем у справі.

Крім того, заявником у заяві про забезпечення позову не зазначено обґрунтованих підстав, з урахуванням яких суд дійшов би висновку, що вжиття таких заходів забезпечення позову, не порушить законні права та інтереси третіх осіб, та заявником не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олєум», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя: В.В. Калюжна