Постанова № 66374943, 03.05.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/3461/17

Номер провадження №2-а/243/198/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

при секретарі Останькович А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська Донецької області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Словянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, про зобов'язання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В ИВ :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Словянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання до вчинення певних дій, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є пенсіонером за списком №1 (шахтарі). 28.09.2016 року Пенсійним фондом йому було видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1. 01.02.2017 року виплата пенсії йому була припинена. Згідно до листа відповідача від 06.03.2017 року вбачається, що пенсія ОСОБА_1 була призначена відповідно до трудової книжки та довідок про роботу в ДП "Артемвугілля" які датовані серпнем 2016 року, та містять печатки та штамп підприємства з адресою: АДРЕСА_2. Так відповідно до наказу міністерства енергетики та вугільної промисловості України №841 від 25.11.2014 року Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях виробнича та фінансово-господарська діяльність ДП "Артемвугілля" та його структурних підрозділів повністю припинена на час проведення антитерористичної операції з 28.11.2014 року. Усі працівники ДП "Артемвугілля" з 08 грудня 2014 року, які працювали у м. Горлівка знаходяться у відпустках без збереження заробітної плати та не мають права виконувати будь-які повноваження, у тому числі видавати відомості, звіти, тощо. Однак зазначений наказ не містить такої зборони. В свою чергу ДП "Артемвугілля" з 08.12.2014 року перереєстроване за адресою: АДРЕСА_2. 17.02.2017 року ДП "Артемвугілля" надало лист-згоду на проведення перевірок первинних документів за адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, 13 такими чином відповідач вважає, що не має можливості перевірити довідки надані позивачем у зв'язку з чим і припинив з 01.02.2017 року виплату пенсії. Вважає дії відповідача про призупинення пенсії неправомірними та просить суд зобов'язати Слов'янське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії з 01.02.2017 року - ОСОБА_1.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, справу просив розглянути за своєї відсутності (а.с.24), тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, в порядку ст. 122 КАС України.

Представник позивача адвокат Шевченко С.А., що діє на підставі договору на представництво інтересів у суді по адміністративній справі від 07.04.2017 року (а.с.12) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1394(а.с.13), про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, в порядку ст. 122 КАС України.

Представник відповідача Словянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки (а.с.23), про причину неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, в порядку ст. 122 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України (а.с.4), перебуває на обліку в Словянському об'єднаному управлінні ПФУ в Донецькій області відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_2, серія НОМЕР_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки від 10.11.2014 року №1429002747 ОСОБА_1 взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

З листа, наданого Словянським об'єднаним управлінням ПФУ в Донецькій області від 06.03.2017 року (а.с.8-9), вбачається, що ОСОБА_1 призначена пенсія за списком №1 (шахтарі). З 28.09.2016 року та Пенсійним фондом йому було видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1. Пенсія була призначена відповідно до трудової книжки та довідок про роботу в ДП "Артемвугілля" які датовані серпнем 2016 року, та містять печатки та штамп підприємства з адресою: АДРЕСА_2. 01.02.2017 року виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена. Так відповідно до наказу міністерства енергетики та вугільної промисловості України №841 від 25.11.2014 року "Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях" виробнича та фінансово-господарська діяльність ДП "Артемвугілля" та його структурних підрозділів повністю припинена на час проведення антитерористичної операції з 28.11.2014 року. Усі працівники ДП "Артемвугілля" з 08 грудня 2014 року, які працювали у м. Горлівка знаходяться у відпустках без збереження заробітної плати та не мають права виконувати будь-які повноваження, у тому числі видавати відомості, звіти, тощо. Однак зазначений наказ не містить такої зборони. В свою чергу ДП "Артемвугілля" з 08.12.2014 року перереєстроване за адресою: АДРЕСА_2. 17.02.2017 року ДП "Артемвугілля" надало лист-згоду на проведення перевірок первинних документів за адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, 13 такими чином управління вважає, що не має можливості перевірити довідки, які враховані при призначені пенсії. У зв'язку з тим, що у пенсійній справі відсутні акти зустрічних перевірок пільгових довідок ДП "Артемвугілля" за новим місцем реєстрації, виплату пенсії з 01.02.2017 року призупинено до з'ясування.

Вирішуючи питання про поновлення виплати пенсії позивачу, суд виходить з наступного.

Ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 49 цього Закону передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Як вбачається з листа, наданого Головним управлінням пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.03.2017 року (а.с.10), Управління пенсійного фонду при прийнятті рішення про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 керувалося Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених Кабінетом міністрів України від 12.08.1993 №637 (а.с.10-11)

Суд вважає, що посилання відповідача на зазначений Порядок затверджений Кабінетом Міністрів України не обґрунтований та не може прийматись до уваги.

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії.

Згідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007р., зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення ). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішення від 08 липня 2004 року «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністрівським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року № 816/4505/14 та в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Крім того, Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.

З огляду на вищевикладене, Порядок затверджений Кабінетом Міністрів України, не є законом, а тому цей підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 17, 18, 69, 71, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Словянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, про зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії з 01.02.2017 року - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко