Рішення № 66371026, 04.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3146/16-ц Номер провадження 22-ц/786/889/17Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бондаревської С.М., Кривчун Т.О.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 31.05.2013 року, яка станом на 31.08.2016 року становить 28 072,07 грн. та складається з: 2520,67 грн. - заборгованості за кредитом, 20546,27 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3192,17 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 1312,96 грн. - штрафу (процентна складова).

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 28 072,07 грн. заборгованості станом на 31.07.2016 року за кредитним договором б/н від 31.08.2016 року та 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вважає недоведеним факт отримання ним кредитних коштів в розмірі 8000,00 грн. Заперечує наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ такої.

Вважає, що стягнення з нього фіксованої частини та процентної складової штрафу і пені є неправомірним притягненням його тричі до цивільно-правової відповідальності.

Звертає увагу на відсутність доказів повідомлення його кредитором про зміну відсоткової ставки по кредитному договору, а тому зміна банком в односторонньому порядку процентної ставки суперечить нормам ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» та вказує, що судом не було надано оцінки розрахунку заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н про надання кредиту шляхом встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з умовою сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості. /а.с.6-33/

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг з використанням кредитки «Универсальная, 55 дней льготного периода» погашення процентів по кредиту проводиться щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня , яка складається із двох складових: базова процентна ставка за договором/30, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту, та 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць, яка нараховується один раз на місяць за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.

Відповідно до п.1.1.5.20 Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Пунктом.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни банком тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому банк зобов'язаний не пізніше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.1.1.3.1.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримує повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови.

Отримання виписок про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахунках є обов'язком позичальника відповідно до п.2.1.1.5.3. У разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банківських послуг та /або Тарифів позичальник повинен надати банку письмову заяву про розірвання договору і погасити заборгованість (пункт 2.1.1.5.4).

Позичальник ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого банк відповідно до умов договору станом на 31.08.2016 року нарахував заборгованість на загальну суму 28072,07 грн., яка включає заборгованість: за кредитом в розмірі 2520,67 грн. , по процентам за користування кредитом - 20 546,27 грн., пеня - 3192,17 грн. , штраф - 500 грн. (фіксована частина) і 1312,96 грн. (процентна складова)./а.с.5, 95-98/

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь банку у розмірі 28072,07 грн., що підтверджено документально.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, процентах і неустойці (пені), оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд першої інстанції правомірно визнав безпідставними твердження відповідача про недоведеність укладення кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, оскільки відповідно до ст.634 ЦК України заява позичальника від 31.05.2013 року є договором приєднання та містить всі істотні умови договору надання строкового кредиту, порядок погашення заборгованості. Відповідач був ознайомлений з Умовами надання кредиту та Тарифами банку. Крім того, заперечення відповідача спростовуються документально підтвердженим фактом отримання ним 31.05.2013 року у відділенні банку кредитної карти з терміном дії картки до травня 2017 року включно, поданням ним до банку 20.09.2013 року заяви про зміну персональних даних та випискою по картрахунку і розрахунком заборгованості, з яких вбачається активне користування кредитною картою. /а.с.168, 172/ .

Заперечення відповідачем отримання кредиту в розмірі 8000 грн. не заслуговують на увагу, оскільки вказана сума - є розміром кредитного ліміту, зміненого банком відповідно до умов договору (п.2.1.1.2.3.). При розрахунку заборгованості банком врахована сума фактично отриманих позичальником кредитних коштів та нарахована плата за користування ними, а не розмір кредитного ліміту, який клієнтом не використаний.

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги про відсутність доказів повідомлення його кредитором про зміну відсоткової ставки по кредитному договору та про неправомірність змін банком в односторонньому порядку процентної ставки.

Відповідно до п.1.1.3.2.3., 1.1.3.1.9., 2.1.1.5.3., 2.1.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк зобов'язаний не пізніше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку відповідно до п.1.1.3.1.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримує повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови.

При цьому клієнт зобов'язаний отримувати виписки про стан картрахунку і про проведені операції по картрахунку.

Враховуючи, що умовами договору передбачено процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст.ст.641-642 ЦК України в порядку, визначеному ч.6 ст.1056-1 ЦК України, а відповідач не повідомляв банк про незгоду зі змінами умов договору, - застосування банком таких змін є правомірним.

Щодо доводів апеляційної скарги про притягненням його тричі до цивільно-правової відповідальності шляхом нарахування пені та двох штрафів, то колегія суддів частково погоджується з такими доводами, виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015року.

Місцевий суд, пославшись на викладені обставини та норми цивільного права, дійшов помилкового висновку, що правова природа, підстави застосування і формула розрахунку пені та штрафу є відмінними та не є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Умовами кредитного договору передбачено нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості по будь-якому грошову зобов'язанню на 5 і більше днів або при виникненні прострочки на суму більше 50грн. , передбаченому договором більш ніж на 120 днів, та нарахування штрафу при порушення строків платежу більш ніж на 120 днів./а.с.7/

Такі умови вказують, що передбачені договором пеня і штраф застосовуються одночасно за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, що свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільної відповідальності за одне і те саме порушення. Щодо доводів про подвійний штраф, то вони є неспроможними, оскільки він визначений як один вид відповідальності, що має дві складові - фіксовану частину і процентну складову.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції, оскільки позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню зі стягненням із відповідача суми кредитної заборгованості за виключенням штрафу в розмірі 1812,96 грн. (500грн. +1312,96грн.) , що становить 26259,11 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову (93,54%) , відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь банку необхідно стягнути витрати по оплаті судового збору в розмірі 1288,98грн. ( 1378,00х93,54%).

Керуючись ст.303, 304, 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 26 259,11 грн. ( двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять грн. 11 коп.) заборгованості за кредитним договором від 31.05.2013 року та 1288,98грн. судового збору, а всього 27 548,09 грн.( двадцять сім тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 09коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - суддя /підпис/ Л.І. Пилипчук

Судді /підпис/ С.М. Бондаревська

/підпис/ Т.О.Кривчун

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області _____ Л.І. Пилипчук