Рішення № 66369061, 03.05.2017, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/478/17

Провадження № 2/739/217/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря Лукаш Н.Я.,

відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06 грудня 2011 року у розмірі 22 011 грн. 65 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту. Станом на 28 лютого 2017 року відповідачка свої зобовязання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 22 011 грн. 65 коп., з яких: 1 188 грн. 20 коп. заборгованість за тілом кредиту, 16 044 грн. 09 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3255 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1 024 грн. 36 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобовязання.

У судове засідання представник позивача не зявився при цьому подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує повністю, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує. Водночас ним надано письмові пояснення щодо нарахованих за кредитним договором процентів, пені та комісії з яких вбачається, що до квітня 2014 року діяли єдині умови нарахування процентів як на поточну, так і на прострочену заборгованість, розмір яких визначався виходячи з суми заборгованості, процентної ставки та кількості днів протягом яких існувала заборгованість. З квітня 2014 року банокм внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг та тарифів в частині розрахунку процентів, які затверджені наказом СП-2014-6635230 від 02 квітня 2014 року, згідно яких у разі виникнення прострочених зобовязань проценти нараховуються в подвійному розмірі на всю суму заборгованості. Також у поясненнях зазначено, що в розрахунку у колонці «комісія та пеня» відображається нарахування тільки пені і згідно наказу №СП-2013-6500941 від 28 січня 2013 року передбачено нарахування неустойки в розмірі 50 грн. у разі несплати щомісячного платежу на суму від 100 грн., згідно наказу №СП-2013-5776448 від 19 вересня 2013 року передбачено нарахування неустойки в розмірі 100 грн. у разі несплати щомісячного платежу на суму від 100 грн. другий місяць поспіль.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснила, що вона дійсно укладала кредитний договір з позивачем та користувалася кредитними коштами, здійснювала платежі за кредитом, визнала, що останнім часом сплату кредиту не здійснює, водночас вона не погоджується з розміром процентів, які нараховані відповідачем і вважає, що вони нараховані у значно більшому розмірі, ніж передбачено умовами кредитного договору. Також зазначила, що жодних змін до договору стосовно збільшення процентів, які підлягають нарахуванню та можливості стягнення пені за кредитом вона не підписувала.

Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 06 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та відповідачкою було укладено кредитний договір шляхом подання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на відкриття рахунку і встановлення кредитного ліміту у розмірі 2 000 грн. 00 коп. зі сплатою 30 процентів на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості (а.с. 4-31).

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови), що визначають умови укладеного сторонами договору, Банк видає Клієнту картку, її вид визначається в памятці Клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання картки, вказана в заяві. Зі змісту анкети-заяви, поданої відповідачкою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що відповідачці було видано картку 06 грудня 2011 року.

Подавши відповідну анкету-заяву відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та Тарифами складають укладений між нею та позивачем кредитний договір.

З доданого до позовної заяви розрахунку (а.с.4-5) та пояснень відповідачки вбачається, що після укладення договору остання користувалася кредитними коштами, отриманими нею за договором.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобовязання за кредитним договором, укладеним з відповідачкою.

Згідно з пунктом 1.1.7.11 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно пункту 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобовязується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.6 Умов клієнт зобовязаний у разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу Банку виконати зобовязання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) та оплатити Винагороду Банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредиту.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду представником позивача розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачкою 06 грудня 2011 року, вбачається, що відповідачка свої зобовязання за договором належним чином не виконує, останній платіж на виконання своїх зобовязань був здійснений нею 12 червня 2014 року у сумі 145 грн. 00 коп., у результаті чого станом на 28 лютого 2017 року згідно вказаного розрахунку виникла прострочена заборгованість у розмірі 22 011 грн. 65 коп., з яких: 1 188 грн. 20 коп. заборгованість за тілом кредиту, 16 044 грн. 09 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3255 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1024 грн. 36 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобовязання (а.с. 3).

Аналізуючи зміст наданого представником позивача розрахунку суд погоджується з розміром визначеної в ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 1 188 грн. 20 коп., який відповідачкою не оспорюється, водночас розмір визначених процентів вважає необгрунтованим.

Так, згідно письмових пояснень представника відповідача та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з квітня 2014 року нарахування процентів на прострочені зобовязанння здійснюється у подвійному розмірі на всю суму заборгованості на підставі наказу №СП-2014-6635230 від 02 квітня 2014 року, якими внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг та тарифів.

Оскільки вказані Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом з анкетою-заявою відповідачки складають укладений між нею та позивачем кредитний договір, видавши відповідний наказ про зміну розміру процентів за договором позивач фактично змінив умови кредитного договору.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 653 ЦК Укрїани у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Частиною третьою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У ході судового розгляду встановлено, що зміна умов кредитного договору в частині нарахування процентів за користування кредитом була здійснена позивачем в односторонньому порядку без згоди відповідачки, як позичальника, яка відповідні зміни не підписувала, що протирічить наведеним вище правовим приписам, у звязку з чим суд вважає безпідставими твердження представника позивача про те, що з квітня 2014 року у разі виникнення прострочених зобовязань проценти мають нараховуватися в подвійному розмірі на всю суму заборгованості. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду України, який міститься у постанові від 11 березня 2015 року, винесеній у справі №6-16цс15 та має враховуватися судами загальної юрисдикції, згідно якого умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника.

За таких обставин суд приходить до висновку, що нарахування процентів за кредитом має здійснюватися відповідно до формули, яка передбачалася укладеним між позивачем та відповідачкою кредитним договором, тобто діяла до квітня 2014 року.

З приводу розміру процентів суд враховує, що за період з 06 грудня 2011 року до 31 серпня 2014 року представником позивача нараховано проценти у розмірі 277 грн. 50 коп., що відповідає умовам договору.

За період з 01 вересня 2014 року до 31 березня 2015 року при ставці 34,8% річних як на поточну, так і на прострочену заборгованість, відповідачу нараховано проценти у розмірі 853 грн. 09 коп. (1 130 грн. 59 коп. 277 грн. 50 коп.) при цьому виходячи з розміру вказаної процентної ставки, суми заборгованості, періоду існування заборгованості, з урахування пункту 2.1.1.12.6 Умов про те, що проценти за користування кредитом визначають з розрахунку 360 календарних днів на рік, сума нарахованих процентів має становити 242 грн. 35 коп. (1 188 грн. 20 коп. х 34,8% х 211 днів) / 360 днів).

За період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року при ставці 43,2% річних як на поточну, так і на прострочену заборгованість, відповідачу нараховано проценти у розмірі 14 913 грн. 50 коп. (16 044 грн. 09 коп. 1 130 грн. 59 коп.), при цьому виходячи з розміру вказаної процентної ставки, суми заборгованості, періоду існування заборгованості, з урахування пункту 2.1.1.12.6 Умов про те, що проценти за користування кредитом визначають з розрахунку 360 календарних днів на рік, сума нарахованих процентів має становити 996 грн. 66 коп. (1 188 грн. 20 коп. х 43,2% х 699 днів) / 360 днів).

Отже, відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачкою, станом на 28 лютого 2017 року загальна сума процентів становить 1 516 грн. 51 коп. (277 грн. 50 коп. + 242 грн. 35 коп. + 996 грн. 66 коп.), відповідно саме у вказаному розмірі проценти за кредитним договором підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

З приводу вказаної у розрахунку комісії, яка згідно письмових пояснень представника позивача є пенею, нарахованою у розмірі 3255 грн. 00 коп., у звязку з несплатою відповідачкою щомісячних платежів, суд враховує, що підставами для її нарахування згідно письмових пояснень є накази про внесення змін до тарифів №СП-2013-6500941 від 28 січня 2013 року та №СП-2013-6776448 від 19 вересня 2013 року, якими передбачено зміну позивачем в односторонньому порядку, без згоди відповідачки, як позичальника, умов кредитного договору в частині можливості нарахування відповідної пені.

Внесення змін до кредитного договору позивачем в односторонньому порядку, без згоди відповідачки, протирічать наведеним вище правовим приписам, які містяться у статтях 651, 653, 654 ЦК України та висновку Верховного Суду України у справі №6-16цс15. Відповідно суд розцінює вимоги позивача про стягнення з відповідачки пені у розмірі 3255 грн. 00 коп. у звязку з несплатою щомісячних платежів за кредитним договором, як безпідставі, оскільки вони не передбачені кредитними договором, укладеним між позивачем та відповідачкою, тому в стягненні пені необхідно відмовити.

Стосовно стягнення з відповідачки на користь позивача штрафу за порушення строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що визначено пунктом 2.1.1.7.6 Умов, суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення відповідачки вказаних штрафних санкцій.

Водночас визначений у розрахунку розмір штрафу 1 524 грн. 36 коп., зважаючи на встановлений в ході судового розгляду розмір заборгованості за кредитним договором, який становить загалом 2 704 грн. 71 коп. (1 188 грн. 20 коп. + 1516 грн. 51 коп.), суд вважає необгрунтованим і зважаючи на визначені у пункті 2.1.1.7.6 Умов правила нарахування штрафу вважає за необхідне стягнути його у розмірі 635 грн. 24 коп. (500 грн. 00 коп. + (2 704 грн. 71 коп. х 5%).

Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за кредитним договором, укладеним між ними 06 грудня 2011 року, становить 3339 грн. 95 коп. (2 704 грн. 71 коп. + 635 грн. 24 коп.).

Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 242 грн. 78 коп. ( 3339 грн. 95 коп. х 1600 грн. 00 коп. / 22011 грн. 65 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», (адреса реєстрації: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2011 року у розмірі 3 339 (три тисячі триста тридцять девять) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 242 (двісті сорок дві) гривні 78 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Чепурко

Повний текст рішення складено 05 травня 2017 року.