Ухвала суду № 66368683, 04.05.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 766/740/17 Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е.

Провадження №22-ц/791/724/17 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоІгнатенко П.Я.Суддів:Воронцової Л.П. Полікарпової О.М.СекретарПрушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2017 рокуу цивільній справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаною вище скаргою, посилаючись на те, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2014 року по справі №667/2484/14-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04.1/26/07-КЛТ від 20.06.2007 року в розмірі 76154809,78 грн., звернуто стягнення на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» шляхом проведення прилюдних торгів.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України(далі - відділ примусового виконання рішень ДВС) від 28.07.2014 року відкрито виконавче провадження за №44178415. В межах даного виконавчого провадження 28.10.2016 року ухвалено постанову про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору в сумі 7615480,97 грн.

Разом з тим, заявник вважає, що сума виконавчого збору, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, на підставі якої ухвалено оскаржувану постанову, у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має стягуватися в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

З постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2016 року вбачається, що за результатами проведення прилюдних торгів 28.10.2016 року фактично грошові кошти в сумі 318935,26 грн. перераховано стягувачу в рахунок погашення боргу, 35437,25 грн. перераховано в рахунок погашення виконавчого збору та 546,73 грн. - в рахунок погашення витрат виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, заявник просила суд визнати незаконною та скасувати постанову від 28.10.2016 року про стягнення виконавчого збору в сумі 7615480,97 грн. винесену головним державним виконавцем відділ примусового виконання рішень ДВС по виконавчому провадженню №44178415; зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС винести постанову про стягнення з ОСОБА_5 суму виконавчого збору у розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2017 року скаргу задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову від 28.10.2016 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_5, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконавчому провадженню №44178415.

В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказану вище ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС від 28.07.2014 року відкрито виконавче провадження за №44178415 з примусового виконання виконавчого листа №667/2484/14-ц виданого 07.07.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04.1/26/07-КЛТ від 20.06.2007 року в розмірі 76154809,78 грн., на належну ОСОБА_5 на праві власності квартиру АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» шляхом проведення прилюдних торгів (а.с.5-6).

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.

Пунктом 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII встановлено, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 2016 року) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

28.10.2016 року, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС винесено постанову про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору в сумі 7 615 480,97 грн. (а.с.7-8).

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, виконавчий збір в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи стягується, зокрема, у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання незаконною та скасування постанови від 28.10.2016 року про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору в сумі 7 615 480,97 грн.

Позбавлені правового обґрунтування посилання в апеляційній скарзі на те, що постанова про стягнення виконавчого збору відповідає ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, оскільки в межах даного виконавчого провадження звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, а отже у разі застосування Закону в редакції 1999 року виконавчий збір мав становити шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020,00 грн.), а не 7 615 480,97 грн., як зазначено в оскаржуваній постанові.

Окрім того, 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, а тому державний виконавець під час здійснення виконавчих дій, зокрема, проведення прилюдних торгів 17-19.10.2016 року та при ухваленні постанови про стягнення виконавчого збору від 28.10.2016 року повинен був керуватися саме цим Законом в редакції, що діяла на той момент та виконавчий збір має становити 10 відсотків суми, що фактично стягнута.

Отже, з грошових коштів в сумі 354 919,24 грн., перерахованих 28.10.2016 року за результатами прилюдних торгів, виконавчий збір становить 35 473,25 грн., яка стягнута фактично (а.с.9-10).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українистосовно того, що дана скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_5 звернулася до суду із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Комсомольським районним судом м.Херсона, а отже така справа має розглядатися цим судом за правилами цивільного судочинства.

Окрім того, відповідно до вимог ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року до адміністративного суду оскаржуються не постанови про стягнення виконавчого збору, а рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання таких постанов.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність постановленої у справі ухвали.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив порушення державним виконавцем вимог закону при визначенні розміру виконавчого збору. При цьому, посилання Департаменту на те, що постанова державного виконавця від 14.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження містить вказівку про виконання оскарженої постанови від 28.10.2016 року на висновки суду не впливає.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судової ухвали колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, ухвала законна та обґрунтована і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, - відхилити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2017 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

О.М.Полікарпова