Ухвала суду № 66367035, 28.04.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/8563/13

Номер провадження №6/521/159/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28 » квітня 2017 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого суддіЦелуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні подання Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, зазначаючи, що на примусовому виконанні в Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває постанова №83, видана 19.12.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, про стягнення з ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ 2007» грошової суми у розмірі 51030 гривень на користь держави. В ході виконавчих дій було встановлено, що керівником боржника ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ 2007» є ОСОБА_1

Заявник зазначає, що боржник в добровільному порядку заборгованість не сплачує, за неодноразовими викликами державного виконавця не зявляється.

Дослідивши подання державного виконавця, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Згідно постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №83, виданої 19.12.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, з ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ 2007» було стягнуто на користь держави грошову суму у розмірі 51030 гривень.

Постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП №36676682 від 14.02.2013 року було відкрите виконавче провадження по виконанню постанови №83 від 19.12.2012 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.

В ході виконавчих дій державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було встановлено, що керівником боржника ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ 2007» є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 В, кв. 116.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПІК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до п. 5 ч.І ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду за кордон і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в разі якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 18 ч. З ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Виходячи з сенсу словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, докладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите законодавцем у гі. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у н. 18 ч. З ст. 11 Закону № 606-X1V, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки це не буде доведено. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ІДПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з мстою належного виконання зобовязання заходів визначається судом. Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним-договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Стаття 377-1 ЦПК України, в порядку якої звернувся державний виконавець, регламентує процедуру введення судом тимчасового обмеження у виїзді за кордон при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Вказана можливість є виключним засобом реагування на факт ухилення боржника від виконання рішення суду, оскільки відповідно до ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16.12.1966 року, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Це право не може бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих. які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Відповідно до ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї зі змінами, внесеними Протоколом № 11. які у відповідності до ст.9 Конституції України, Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 року» від 17.07.1997 року, є частиною національного законодавства України, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Однак, будь-яких доказів ухилення керівника ТОВ «Стройінвест 2007» державний виконавець не надав та судом їх не встановлено.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 Виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну служби України залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: А.П. Целух

28.04.17