Постанова № 66366377, 28.04.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4401/16-а

Провадження № 2-а/487/75/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.

за участю секретаря - Ткаченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, щодо відмови в призначенні та виплаті їй одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю її сина ОСОБА_2, стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю ОСОБА_2 у розмірі 203 000,00 грн. та стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн. мотивуючи тим, що відповідно до протоколу №48 від 10.06.2016 року на підставі ст. 16-4 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» їй було відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги, як матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3, солдата ОСОБА_3, що брав участь в антитерористичній операції на сході України, з підстав того, що на час загибелі останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги про визнання неправомірними дій позивача, щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю її сина ОСОБА_2 та стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги в розмірі 203 000,00 грн. підтримала, просила їх задовольнити. Позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн. просила залишити без розгляду.

Представник позивачки ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що військовослужбовець ОСОБА_2 в момент загибелі перебув у стані алкогольного сп'яніння, а тому у позивачки відсутні правові підстави на отримання спірної одноразової грошової допомоги. В подальшому надав заяву про слухання справи за його відсутності.

Заслухав сторони та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що син відповідачки, рядовий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.08.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проходив службу у збройних силах України, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на сході України, учасник бойових дій, що підтверджується довідкою військової частини - польова пошта В4750 від 24.01.2015 року.

Згідно вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27.08.15 року по справі №233/34/3450/15-к, який залишений в силі ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27.10.15 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в адміністративній будівлі трамвайного депо м. Костянтинівна, спеціально обладнаного для відпочинку особового складу, відповідно до акту про нещасний випадок №8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, коли він спав, було вбито пострілами із автомату системи «Калашникова» ОСОБА_5, що підтверджується. Наказом №24 від 24.01.15 року ОСОБА_2 було визнано таким, що вибув на підставі лікарського свідоцтва про смерть №92 Артемівського відділення СМЕ «Донецького обласного бюро судово-медичних експертиз» від 23.01.2015 року.

В зв'язку з вище вказаним позивачка надала в Обласний військовий комісаріат Миколаївської області перелік документів, що передбачений п. 10 порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Згідно протоколу №2286 від 18.06.2015 року Центральної військово-лікарської комісії поранення та причина смерті ОСОБА_2 пов'язана із захистом батьківщини. Протоколом №1308 від 23.03.16 р. причинний зв'язок встановлений протоколом ЦВЛК №2286 від 18.06.2015 р. відмінений.

Відповідно до листа №2880 від 25.07.2016 року, військовий комісар Заводського району військового комісаріату повідомив позивачку про відмову в призначені їй одноразової грошової допомоги, як матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3, оскільки на час загибелі він перебував у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено положеннями ст. 16-4 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, на яких поширюється чинність цього Закону належать сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Другою частиною цієї статті вказано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ «Військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, якщо знаходяться на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги призначається та виплачується в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до частин 2-4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. Пункт 6 цієї ж статті встановлює, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України а пунктом 9 цієї ж статті передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Теж саме передбачено п. 19 Порядку.

На виконання наказу Міністра оборони України №168 від 12.04.2007 року «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 Наказу №168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги. З аналізу вищевикладеного вбачається, що, в силу положень Наказу №168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби. За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

На підставі викладеного позивачка, як матір загиблого солдата має право на 1/3 (33,3%) одноразової грошової допомоги від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент загибелі. В 2015 році прожитковий мінімум складав 1218 грн. 00 копійок. Відповідно до закону виплата вираховується за формулою: 1218 х 500/ 3= 203 000 та відповідно складає 203 000,00 грн.

Оскільки загиблий ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, солдат ОСОБА_3 є сином позивачки, яка відповідно до положень абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України є членом його сім'ї, то ОСОБА_1 на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання одноразової грошової допомоги, як член сім'ї загиблого військовослужбовця в рівних частках з іншими особами, які мають на це право, а саме на 1/3 (33,3%) одноразової грошової допомоги від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент загибелі.

За таких обставин невиплата Міністерством оборони ОСОБА_1 частки одноразової грошової допомоги після смерті її сина солдата ОСОБА_3 є неправомірною, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення на користь позивачки спричиненої моральної шкоди, то їх на підставі п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України за заявою позивачки належить залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 155, 159-163, 185-186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю її сина військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з загибеллю сина військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 203 000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн. - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної чинності через 10 днів з моменту її ухвалення. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст. 186 КАС України.

Суддя: Л.І. Агєєва